Проживання хвороби в часі війни

У всіх нас свої обставини. Життя і так бувало складним, а тут ще й війна…Я щиро співчувала людям, які серйозно хворіли, або доглядали за хворими, плакала від фото породіль у Маріуполі. Я не могла собі уявити, а тепер уявляю. Коли поряд із переживаннями додаються звуки сирен або відключення світла під час операції, відсутність критичних ліків, вирішення питань, як доїхати до лікарні…
Пам’ятаю кожен місяць минулого року, як захворів чоловік. Реанімація, неправильний діагноз, правильний діагноз, операція, терапія, помилки лікарів, сподівання та молитви про зцілення, невиправдані очікування, надія на Бога, багато роздумів, сумнівів та сліз. Тепер впевнено можу погодитись: ніхто не хоче повторення Божих уроків, бо вони дуже важкі і приносять багато болю, але ніхто і ні за що не хоче їх пропустити, адже вони такі цінні, тому що ми знайомимось з Богом краще.

Я б хотіла поділитись з вами своїми уроками.
Протягом того періоду духовних битв, Бог був і залишається поруч кожного разу. Я завела щоденник, де записувала свої страхи і благословення, виписала вірші про зцілення і молилась ними. Я просила Бога дати мені обітниці, на яких могла стояти. І коли результат лікування був не той, на який ми сподівались, коли голову заповнили сумніви, коли на зміну одному “якби”, приходило інше, коли всі навколо радять щось своє, саме ці обітниці допомогли встояти, не хитатись, відганяти сумніви. Вірші самі в потрібний момент з’являлись в голові та перетворювались на підбадьорення в належний момент.

Мені треба було прийняти, що погані речі трапляються з нами не тільки тому, що ми згрішили, а тому що ми живемо в грішному світі і він не може на нас не впливати. Складні обставини не свідчать про те, що Він став любити менше, або відвернувся від нас. Він вчора, сьогодні і навіки Той самий. І якщо Він піклувався раніше, то і надалі не залишить.

“Милості Господні пам’ятай, збирай, кожну з них своєму серцю нагадай”.

Зараз Бог вчить нас жити одним днем. Господь використав ті обставини, щоб явити нам Свою силу, вилити на нас Своє благословення. І як в житті Якова, його кульгавість була йому постійним нагадуванням про зустріч з Богом, так і мій чоловік зараз є для мене свідченням Божої обітниці. “Силу Ти даєш у боротьбі, Вічне джерело моє в Тобі”.

Автор: Кучинська Юлія