Обличчя милосердя

Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть. Матвія 5:7

НА ПОЧАТКУ

70-річну жінку на ім’я Марінелла Беретта знайшли мертвою в Престіно, поблизу озера Комо на півночі Італії. Вона сиділа за своїм столом у муміфікованому стані, коли поліція виявила її останки через два роки після її смерті. Виявляється, сусіди Марінелли не бачили її принаймні два з половиною роки. Вона була «уособленням самотності», — написав Массімо Ґрамелліні, журналіст, який висвітлював цю історію. «Люди вмирають на самоті. А ми живемо самі, що майже гірше».

Кінцеві слова його статті переконливі: «Таємниця невидимого життя Марінелли за зачиненими воротами її котеджу дає нам жахливий урок. Справжній сум не в тому, що інші не помітили її смерті. Річ у тім, що вони не знали, що Марінелла Беретта жива».

ДУХОВНЕ ПРОЗРІННЯ

Отримавши Боже милосердя, ми повинні розпізнавати потреби інших. Легко ігнорувати потреби членів нашої родини, які живуть під одним дахом, не кажучи вже про невидимих ​​сусідів і друзів. Але ми покликані помічати.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Ісус закликає нас помічати інших, співчутливо визнавати їхні потреби. «Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха» (Матвія 9:36). Це серцебиття нашого Блаженства — те, що Кальвін розумів як страждання з нашим ближнім, або те, що ми сьогодні можемо назвати співчуттям.

Проявлення Божого милосердя спричинить не маленьку цівку милосердя, а величезний потоп. «Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?» (Матвія 18:21).

Прощення не є прикладом простої доброзичливості; це есхатологічний акт віри та надії. Іншими словами, прощаючи іншим, ми демонструємо нашу віру в те, що Христос повернеться і милостиво виправить усе. Наше спасіння дає нам змогу з надією протистояти найстрашнішим формам зла. «Де намножився гріх, там безмірно виявилася благодать» (Римлян 5:20).

ЗАСТОСУВАННЯ

Оскільки лише Бог може повністю зцілити наші рани й оживити мертвих, нам потрібно здобути Його милосердне серце, якщо ми хочемо прощати інших. З огляду на це Ісус сказав: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять!» (Луки 23:34). Чи повинні ми сказати щось менше?

Молімося, щоб Господь змінив наші жорсткі, невблаганні серця. Кожного разу, коли ми виявляємо милосердя, прощення та співчуття в ім’я Христа — любов, яка прощає іншим їх провини, — ми тягнемося вперед до Його майбутнього правління, благословення Царства, яким ми насолоджуємося тут, на землі, як і на небі.