Luki 4

O Yeesu kúará lénló bìo

(Matiye 4.1-11; Maaki 1.12-13)

1Le Dónbeenì Hácírí pànká wi o Yeesu wán. Ó o wã́a ló ho Zurudɛ̃n yi lée wà, á le Dónbeenì Hácírí lɛ̀ɛnía wo vannáa le dùure yi. 2Á mu yú wizooní ɓúará-ɲun ká a *Satãni wee khà a loń bĩ́n. Hɔ̃́n wizooní so yi ɓúenɓúen ó o yí dú bìo hùúu. Hã wizooní mu vaa véeníi, á le hĩni dà a. 3Bìo ó o Satãni mɔn mu kà, ó o bía nɔn wo yi: «Le huee na kà á fo yí mɔn le? Ká fo lé le Dónbeenì Za bìo bon kɛ̃́nkɛ̃́n, à ũ bío le le huee na kà yèrèmá wé ho dĩ́nló.» 4Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Bìo kà lé bìo túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: ‹Dĩ́nló mí dòn yí máa na mukãnì nùpue yi.›#4.4 Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 8.3»

5Bṹn mɔ́n ó o Satãni mu fó a yòoraráa le ɓúee ɓúi na dɔ̃n wán á yòó dĩ̀n ò o zéenía ho tá kãna ɓúenɓúen làa wo le cúekúee wán, 6ò o bía nɔn wo yi: «Ĩ ì na ho pànká foǹ á fo ò kɛń hã ɲúhṹ wán, á à na hã nàfòró lè hã semu na wi hã yi foǹ, lé bìo le Dónbeenì nɔn hã miì. Ĩ dà a na hã yìa á ĩ sĩi vá yi. 7Ká fo tà á lií fárá ũ nɔnkóɲúná wán à ũ ɓùaanía mi, á hã bìo ò sĩ̀ foǹ.» 8Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Mu túara le Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: ‹Ũ Ɲúhṹso Dónbeenì lé yìa á ũ ko à ũ ɓùaaní à mún sá na orɛ́n mí dòn yi.›#4.8 Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 6.13»

9Bṹn mɔ́n ó o Satãni mu pá bĩnía fó a vannáa ho Zeruzalɛɛmu, á vaá yòó dĩ̀nía wo le *Dónbeenì zĩ-beenì ɲún-tĩ́ahṹ, ò o bía nɔn wo yi: «Ká fo lé le Dónbeenì Za bìo bon kɛ̃́nkɛ̃́n, à ũ yén lii ho tá yi, 10lé bìo mu túara: ‹Le Dónbeenì á a na le ɲii mí wáayi tonkarowà yi le ɓa pa ũ bìo sese.›

11Á mu mún bĩnía túara: ‹Ɓa à cɔ̃n fo á lií wíoka à bàrá, bèra a na ũ zeǹ yí tṹii làa huee ɓúi.›#4.11 Mi loń Lení vũahṹ (Psaumes) 91.11-12»

12Ó o Yeesu bía nɔn wo yi: «Mu mún túara lè Dónbeenì bíonì vũahṹ yi: ‹Yí vĩ́ vĩ́ yí khũaa ũ Ɲúhṹso Dónbeenì ɲii yi hàrí lòn wizoǹ-kéní.›#4.12 Mi loń Làndá zéeníló vũahṹ (Deutéronome) 6.16»

13Bìo ó o Satãni mu khà a làa bìo ɓúenɓúen san ó o wà ò o día a, á pannáa pɔ̃̀n-veere.

O Yeesu ɓàn kùrú nùwã pã́ a bìo

(Matiye 4.12-17; Maaki 1.14-15)

14Bìo á bṹn ɓúenɓúen wó khĩína, ó o Yeesu wà van ho Kalilee kɔ̃hṹ ká le Dónbeenì Hácírí pànká wi o wán. O yèni ló ho Kalilee mu kɔ̃hṹ lórá ɓúenɓúen yi. 15O fù wee wé kàrán ɓa nùpua ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yi. Á ɓa ɓúenɓúen ɓɛ̀ntĩ́n fù wee wíoka a yèni.

(Matiye 13.53-58; Maaki 6.1-6)

16Bṹn mɔ́n ó o wà van ho Nazarɛɛte, hen na ó o dɔ̃n yi. Ho *Sabaa zoǹ ó o van ɓa zúifùwa kàránló zĩi làa bìo ó o lá wee wé wéráa mu. Bìo ó o le mí ì kàrán le Dónbeenì bíonì vũahṹ, ó o lií hĩ́nɔn yòó dĩ̀n, 17á ɓa lá le *Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro *Ezayii vũahṹ nɔn wo yi. Ó o fó ho bɛra á fò mín làa bìo kà:

18«O Ɲúhṹso Hácírí á wi miì.

Lé bìo ó o léra mi

le ĩ vaa bío le bín-tente bìo

à na bìa lé ɓa nì-khenia yi.

Le tonkaa mi

le ĩ bío na ɓa kàsósa yi

le ɓa à kɛń míten,

à ĩ mún bío na ɓa muiiwà yi

le ɓa yìo á à bĩní wé è mi.

À ĩ na hã sãní-wia

bìa ɓa wee beé lò yi.

19À ĩ mún bue le lúlúure na ó o Ɲúhṹso sãamu bìo ò wé yi bìo.»#4.19 Mi loń ‹Dónbeenì sãamu lúlúure› Dónbeenì bíonì vũahṹ bíoní ɓúi ɓàn kúará vũahṹ yi.

20Bṹn mɔ́n ó o bun ho vũahṹ á khíi nɔn ho kàránló zĩi ton-sá yi ò o lií kará á wee zéení hã bíoní mu ɲúná làa ba. Á bìa wi le zĩi yi ɓúenɓúen fá mí yìo o yi. 21Bìo ó o ɲii zoó wee hɛn á bìo kà lé bìo ó o bía nɔn ɓa yi ho yahó: «Mi yí mɔn le? Le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro bíoní na mi ɲá lé hɔ̃́n bìo lan wee wé ho zuia.»

22Bìa wee ɲí hã bíoní mu ɓúenɓúen wee wíoka a yèni á mún wó coon hã bìo yi. Ɓa lá yí máa dé le hɔ̃́n bín-tentewà so na kà ó o dà wee bío. Á ɓa wee bío mín yi: «Yìa kà kũ̀aní yínɔń o Zozɛɛfu yàró na wa ɓúenɓúen zũ lé wón wee bío hã bíoní mu na kà.» 23Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Mi tũ̀iá sĩ, mi dà à wà le wàhiire na kà á à na miì: ‹Tĩni ɓànso wɛɛ́ ũten ũten.› Lé bṹn nɔn á mi yàá pá dà à bĩní ì bíoráa bìo kà á à na miì: ‹Bìo á fo wó ho *Kapɛɛnayuumu yi ɓúenɓúen á wa ɲá, á ũ ɓɛ̀n wé mu ɓàn síi hen kà mìn kùrú lóhó yi le wa mi.›» 24Ó o Yeesu pá bĩnía bía: «Le ĩ mì ho tũ̀iá na mia: Le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro na dà à yí le yèn-tente mín kùrú lóhó yi, wón mía. 25Le ĩ mì ho tũ̀iá poni na mia: Le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro *Elii pã̀ahṹ, á ho viohó hĩ́a dĩ̀n á yí máa tè á dɔ̃n hã lúlúio bìo tĩn lè mí pĩina bìo hèzĩ̀n, á le hĩni ló ho kɔ̃hṹ ɓúenɓúen yi. Bṹn pã̀ahṹ ká ɓa mahã́awa mún boo o *Isirayɛɛle nìpomu tĩ́ahṹ. 26Ká le Dónbeenì màhã́ pá yí tonkaa o Elii ɓa nì-kéní woon cɔ̃́n, ká yínɔń ho Sidɔ̃n kɔ̃hṹ lóhó ɓúi na ɓa le Sarɛputaa mahã́a mí dòn cɔ̃́n.#4.26 Mi loń Bá-zàwa nín-yání vũahṹ (1 Rois) 17.9 27Ɓa ɓùeréwà mún hĩ́a boo o Isirayɛɛle nìpomu tĩ́ahṹ le Dónbeenì ɲi-cúa fɛɛro Elize pã̀ahṹ, à ɓa nì-kéní woon ó o ɓúi sãnía yí wan ká yínɔń o Siirii nìi Naaman mí dòn.#4.27 Mi loń Bá-zàwa cúa-ɲun níi vũahṹ (2 Rois) 5.1-14»

28Hɔ̃́n bíoní so bío vaa véeníi, à bṹn à bìa wi le zĩi yi ɓúenɓúen hĩ́nɔn yòó dĩ̀n lé le sĩ-cĩ̀ílè. 29Lé bṹn ɓa dɛ̀ɛnía wìira a wán, á vá lóráa lée líikaa lóráa ho lóhó mɔ́n, á vaá yòora le ɓúee mu na ho lóhó son wán ɓàn ɲún-tĩ́ahṹ le mí ì dón wo ò dé ho kɔ̃hṹ yi. 30Ó o dĩ̀ndĩ̀n fó míten ɓa níní yi á lée wà ò o día ɓa.

O Yeesu wɛɛ́ra ɓa vánvárowà

(Maaki 1.21-28)

31Bṹn mɔ́n ó o wà van ho Kalilee lóhó, hìa ɓa le *Kapɛɛnayuumu. Ká ɓa *zúifùwa vũńló wizonle na ɓa le *Sabaa dɔ̃n, ò o kàrán ɓa ɓa kàránló zĩi yi. 32Á bìa ɲá a bíoní wó coon làa sòobɛ́ɛ lé bìo ó o bíoní pànká wi binbirì. 33Mu zoǹ ò o nìi ɓúi na ó o cĩ́ná wi yi á wi ɓa kàránló zĩi mu yi. Á wón zoó bía bìo kà pɔ̃́npɔ̃́n: 34«Éee! Nazarɛɛte nìi Yeesu, lée webio á ũ wà ɓueé cà wa cɔ̃́n hen? Fo ɓuara wa yáaró bìo yi lée? Ɓa le ĩ yí zũ fo le? Ũnɛ́n lé yìa lé le Dónbeenì nùpue na le tonkaa.» 35Ó o Yeesu nàmakaa wo yi: «Wé tɛ́tɛ́, lé o nìi mu yi lònbìo!» Ó o cĩ́ná mu dɛ̀ɛnía fó a dó ho tá yi ɓa nùpua na wi bĩ́n ɓúenɓúen tĩ́ahṹ ò o ló a yi ká a màhã́ yí yú a yí ɓóonía yi. 36Á bìa kɛra bĩ́n na mɔn mu wéró bán ɓúenɓúen zɔ̃́nkaa kará concáan. Cúa-yɛn, à ɓa yèrèmáa wee bío mín yi: «Pátì! Dìo kà lé le bíonì yɛ́n síi kà? O nùpue mu wee na le ɲii ɓa cĩ́náwa yi lè ho pànká, à ɓa máa dàń kán wo ká ɓa dɛ̀ɛní wé bìo ó o le ɓa wé.» 37Ó o Yeesu yèni dɛ̀ɛnía ló hã lórá na bã́makaa bĩ́n ɓúenɓúen yi.

(Matiye 8.14-17; Maaki 1.29-34)

38Bìo ó o zoó ló ho kàránló zĩi, ó o térénna van o Simɔn zĩi. O vaa dɛ̃ɛníi à bṹn ɓa wee bío làa wo le o Simɔn ɓàn hio hã́a le tɛ̀ɛnì wee zɛ̀ɛ́. Á ɓa fìora a le o wɛɛ́ wo. 39Ó o vaá zon á lií lúnlúrá a ɲúhṹ yi ò o bía le le tɛ̀ɛnì lé o yi, á le dɛ̀ɛnía ló. Mí lahó yi ó o hĩ́nɔn nɔn ho dĩ́nló ɓa yi.

40Bìo le wii lií zon,#4.40 Mi loń Maaki vũahṹ 1.32 á bìa ɓúenɓúen na ɓa vánvárowà lè mí sìíwà wi cɔ̃́n á ɓuan ɓa ɓuararáa. Ó o bò mí níní ɓa nì-kéní kéní wán á ɓa wan. 41Ɓa nùpua cɛ̀rɛ̀ɛ na ɓa cĩ́náwa wi yi á ɓa wee lé yi ká ɓa a bío pɔ̃́npɔ̃́n: «Ũnɛ́n lé yìa lé le Dónbeenì Za.» Ká a Yeesu wón màhã́ wee zá làa ba le ɓa yí bío. Lé bìo ɓarɛ́n mí bɛɛre yàá zũ mu le o lé *Yìa le Dónbeenì mɔn léra.

O Yeesu wee bue le Dónbeenì bín-tente

(Maaki 1.35-39)

42Bṹn ɓàn tá lée tɔ̃n yìnbíi bùirìi, ó o Yeesu hĩ́nɔn khɛ̀ra ló van le lùe ɓúi na a nùpue mía yi, á vaá kará mí dòn. Bìo ɓa nùpua sĩ̀na yí mɔn wo, á ɓa wee cànka a. Bìo ɓa vaá yú a, á ɓa wã́a yí wi à ɓa bĩní día ò o khɛ̀n làa ba. 43Ó o Yeesu bía nɔn ɓa yi: «Ó, o! Ĩ mún ko à ĩ va hã lórá na ká yi à vaa bue le *Dónbeenì bɛ́ɛnì bín-tente bĩ́n, lé bìo á bṹn lé bìo le Dónbeenì tonkaa mi bìo yi.» 44Ò o hĩ́nɔn wà, á vaá wee bue le bín-tente ɓa *zúifùwa kàránló zĩní yi ho *Zudee kɔ̃hṹ yi.

اکنون انتخاب شده:

Luki 4: box

های‌لایت

به اشتراک گذاشتن

کپی