МАРКА 14

Змова проти Ісуса

1 # Мт. 26:2–5; Лк. 22:1. # Мр. 11:18. Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.

2Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.

Добре діло жінки

3 # Мт. 26:6–13; Ів. 12:1–8; Лк. 7:36–50. Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира#14:3 Миро – запашна олія.. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.

4Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?

5 # Мт. 9:30. Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв#14:5 динарій – римська срібна монета, вартість якої приблизно відповідала денному заробітку найманого робітника. і роздати бідним! Тож докоряли їй.

6А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!

7 # 5 М. 15:11; Мр. 2:20. Ви завжди маєте бідних біля себе і будь‑коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.

8 # Мр. 16:1. Що вона могла – те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.

9 # Мр. 1:15, 16:15. Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [ця] Євангелія в усьому світі, – те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!

Юда погоджується видати Ісуса

10 # Мт. 26:14–16; Лк. 22:3–6. Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.

11А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.

Ісус споживає зі Своїми учнями пасху

12 # Мт. 26:17–19; Лк. 22:7–13. # 2 М. 12:14–21; 5 М. 16:2. Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?

13 # Мт. 17:27. Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, – ступайте за ним.

14 # Мр. 11:3. Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?

15І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.

16І відійшли учні, й прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, – і приготували пасху.

17 # Мт. 26:20–25; Лк. 22:21–23; Ів. 13:21–26. А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.

18 # Пс. 40:10. І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.

19Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]

20Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.

21І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!

22 # Мт. 26:26–29; Лк. 22:15–20; 1 Кор. 11:23–25. # Мр. 6:41, 8:7; Лк. 24:30. Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!

23І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм – і всі пили з неї.

24 # 2 М. 24:8; Зах. 9:11; Єр. 31:31,34; Євр. 9:20; Іс. 53:11. І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.

25Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!

26 # Мт. 26:30–35; Лк. 22:31–34; Ів. 13:36–38. # Лк. 22:39; Ів. 18:1. І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.

Всі учні спокусяться

27 # Зах. 13:7; Мт. 9:36. І каже їм Ісус: Всі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря – і розбредуться вівці.

28 # Мр. 16:7. Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.

29А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!

30 # Мр. 14:72. Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!

31 # Ів. 11:16. Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, – все рівно не відречуся від Тебе! Так само говорили і всі інші.

Ісус молиться в Гетсиманії

32 # Мт. 26:36–46; Лк. 22:39–46. # Ів. 18:1; Євр. 5:7. І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.

33 # Мт. 17:1. Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,

34 # Пс. 41:6,12, 42:5; Йона 4:9; Ів. 12:27. та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, – залишайтеся тут і пильнуйте!

35Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.

36 # Рим. 8:15; Гал. 4:6; Мр. 10:27,38. І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!

37 # Мр. 3:16. Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?

38 # Мт. 6:13; Пс. 50:14. Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!

39І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.

40 # Мр. 9:6. А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, – та й не мали що відповісти.

41 # Гал. 2:15. Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.

42 # Ів. 14:31. Вставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!

Схоплення Ісуса

43 # Мт. 26:47–56; Лк. 22:47–53; Ів. 18:2–12. Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, – від первосвящеників, книжників і старших.

44Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть!

45 # Мр. 9:5. І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! – і поцілував Його.

46Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його.

47Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.

48Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити.

49 # Лк. 19:47; Іс. 53:7. Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!

50 # Ів. 16:32. І, залишивши Його, всі учні втекли.

51А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його.

52 # Ам. 2:16. Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.

Суд над Ісусом у первосвященика

53 # Мт. 26:57; Лк. 22:54; Ів. 18:13–15. А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники.

54Петро ж віддалік йшов слідом за Ним – аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами та й грівся біля вогню.

55 # Мт. 26:59–68; Лк. 22:63–65,67–71; Ів. 18:19–24. # Мр. 15:1. А первосвященики і весь синедріон#14:55 Синедріон – вищий урядовий і судовий орган юдеїв. шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили.

56 # 5 М. 17:6, 19:15. Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися.

57Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так:

58 # Мр. 15:29; Ів. 2:19–21, 4:21,23; Дії 6:14; 2 Кор. 5:1; Євр. 9:11. Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний!

59Але й це їхнє свідчення не підтвердилося.

60Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать?

61 # Мр. 15:5; Іс. 53:7; Мр. 8:29, 1:11. Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного?

62 # Дан. 7:13; Пс. 109:1. А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!

63Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки?

64 # 3 М. 24:16; Ів. 19:7; Мр. 10:33. Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти.

65 # Мр. 10:34. Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.

Зречення Петра

66 # Мт. 26:69–75; Лк. 22:56–62; Ів. 18:17,25–27. Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика,

67побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином!

68Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень.

69Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він – один з них.

70Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти – галилеєць [і мова твоя подібна].

71А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять.

72 # Мр. 14:30, 11:21. І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.

Currently Selected:

МАРКА 14: CUV

Highlight

Copy

Compare