КНИГА СУДДІВ 21
21
Дружини для веніямінців
1 #
Суд. 20:1. Ще в Міцпі#21:1 Міцпа (Міцфа) – місто зібрань (щось на зразок «Віче» або народних зборів), куди, під час правління в Ізраїлі Суддів, збирались представники всіх Ізраїльських племен (див. Суд. 20:12). Там же Самуїл приносив Богу жертви й звершував судочинство; там також був обраний перший цар Ізраїлю, Саул. Ізраїльські воїни заприсяглися, сказавши: Жоден з нас не видасть своєї дочки заміж за веніямінця!
2 #
Суд. 20:26. Тепер же народ прийшов до Божого Дому в Бетелі. Там вони перебували перед Богом аж до вечора; вони сиділи, голосно ридали й гірко плакали,
3говорячи: Чому, Господи, Боже Ізраїлю, це трапилось в Ізраїлі, що сьогодні не стало в Ізраїлі одного племені?
4Тому, вставши на другий день зранку, народ збудував там жертовник. Вони принесли жертви всепалення та мирні (подячні) жертви.
5 #
2 М. 19:12. Потім Ізраїльтяни почали питати: Хто з-поміж усіх Ізраїльських племен не прийшов тоді#21:5 Йдеться про зібрання, коли вирішувалась доля веніямінців (див. Суд. 20:1). на зібрання до Господа? Адже на ньому була прийнята поважна (урочиста) присяга щодо кожного, хто не прийшов до Господа в Міцпу, а саме: Він неодмінно має померти!
6Ізраїльтяни жалкували про те, що сталось з племенем Веніяміна, їхнім братом, бідкаючись: Нині в Ізраїлі втрачено одне плем’я.
7 #
Суд. 21:1. Але, що маємо вчинити тепер з тими, котрі залишилися, аби вони мали дружин? Адже ми присягнулись Господом, що не віддамо за них заміж наших дочок!
8 #
1 Сам. 11:1, 31:11. Після цього запитали: Чи часом не було когось серед ізраїльських племен, хто тоді не прийшов до Господа в Міцпу? Тож виявилось, що ніхто не прийшов на збори з Явеша Гілеадського.
9І коли тоді робили перегляд народу, то з Явеша Гілеадського, справді, не було жодного чоловіка.
10Тож громада послала туди дванадцять тисяч озброєних чоловіків-воїнів з особливим наказом: Йдіть і знищіть мечем усіх мешканців Явеша Гілеадського, включно з жінками й дітьми!
11 #
4 М. 31:17. Але при цьому маєте зробити ось що: Кожного чоловіка і кожну жінку, котра мала інтимні (сексуальні) стосунки з чоловіком, учиніть закляттям, тобто знищіть.
12Таким чином знайшлося серед мешканців Явеша Гілеадського, чотириста незайманих дівчат, котрі не мали інтимних стосунків з чоловіками. Цих привели в табір у Шіло, що в ханаанському краю.
13 #
Суд. 20:47; 5 М. 20:10. Після цього вся громада послала людей для переговорів з веніямінцями, котрі ховались в ущелинах скелі Ріммона, й проголосила їм мир.
14Коли веніямінці повернулися, їм дали за дружин дівчат, котрі залишились живими, з мешканців Явеша Гілеадського. Проте їх виявилось недостатньо для всіх.
15 #
Суд. 21:6. Народ жалкував за веніямінцями, оскільки Господь учинив розрив серед Ізраїльських племен.
16 #
Суд. 21:7. Тоді старійшини громади бідкались: Що маємо зробити з рештою тих, хто залишився, аби вони мали жінок? Адже у веніямінців знищені всі жінки?!
17Вони говорили: Як можна було би врятувати залишок Веніяміна, аби не було цілковито знищене одне з племен у Ізраїлі?
18 #
Суд. 21:1, 7. Адже ми не можемо дати їм за дружин наших дочок, оскільки Ізраїльтяни присягнулись такими словами: Буде проклятий той, хто дасть дочку за дружину веніямінцеві.
19Тому вирішили: Як відомо, щороку відбувається Господнє свято в Шіло, що знаходиться на північ від Бетеля і на схід від дороги, що провадить з Бетеля до Сихема, та південніше Левони.
20Тож вони звернулись до веніямінців зі словами: Йдіть і зробіть засідку у виноградниках,
21 #
Суд. 11:34. та спостерігайте. Щойно дівчата із Шіло вийдуть, аби потанцювати в хороводі, ви повискакуйте з виноградників, і кожен нехай вхопить собі дружину з дівчат із Шіло, і повертайтесь у край веніямінців.
22І коли пізніше прийдуть до нас їхні батьки, чи їхні брати, скаржитись на вас, то ми їм скажемо: Змилуйтесь над ними заради нас, адже ніхто з них не взяв собі дружини під час війни; так само й ви не дали дружин, щоб не бути винуватими.
23Тому й веніямінці були змушені так учинити, взявши собі стільки дружин, скільки було їм потрібно, серед танцюристок, яких удалось захопити. Після цього вони повернулись у свої наділи, аби відбудовувати міста й оселятися в них.
24Після цього Ізраїльтяни також звідти розійшлись, – кожен до свого племені й до своєї родини. Отже, всі звідти розійшлись до своїх успадкованих наділів.
25 #
Суд. 17:6, 18:1. Того часу не було в Ізраїлі царя, тому кожен робив те, що йому здавалось правильним.
Currently Selected:
КНИГА СУДДІВ 21: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
