КНИГА СУДДІВ 20
20
Ізраїль воює проти веніямінців
1 #
Ос. 10:9. І обурився весь Ізраїль; зібралась уся громада, як один чоловік, від Дана й до Вірсавії, а також весь Гілеадський край до Господа, в Міцпу.
2 #
2 Сам. 24:9. Прийшли начальники всього народу; від усіх Ізраїльських племен зібрався Божий народ – чотириста тисяч воїнів-піхотинців, озброєних мечами.
3Веніямінці також дізнались, що Ізраїльтяни зібрались у Міцпі. Отже, Ізраїльтяни сказали: Нехай хтось розкаже, як міг статись такий ганебний злочин?
4 #
Суд. 19:15. Тоді левіт, чоловік замученої жінки, сказав: Я з моєю наложницею зайшов у Гіву Веніямінову переночувати.
5Але проти мене повстали мешканці Гіви й уночі оточили довкола дім, де я ночував, з метою вбити мене. Над моєю наложницею вони чинили наругу, доки вона не померла.
6 #
Суд. 19:29; Іс. Нав. 7:15. Тому я взяв тіло моєї наложниці, порізав його на частини, й розіслав у всі околиці Ізраїльського володіння, адже вони вчинили в Ізраїлі ганебний і огидний злочин.
7 #
Суд. 19:30. Тепер же всі ви, Ізраїльтяни, розсудіть і порадьте, що маємо далі робити.
8І повстав увесь народ, як один чоловік, заявивши: Жоден з нас не піде до свого намету, і ніхто не повернеться до свого дому!
9Щодо Гіви, то вчинимо ось що: Виступимо проти неї жеребкуванням!
10Визначимо десять мужів із сотні – з усіх Ізраїлевих племен, сто – з тисячі й тисячу – з десяти тисяч, котрі постачали би харчі для військових людей, що вирушать на Гіву Веніямінову, аби учинити відповідно з тим огидним злочином, який вона (Гіва) скоїла в Ізраїлі!
11Отже, воїни Ізраїлевих племен, – всі, як один, – зібрались навпроти того міста.
12Після цього Ізраїльські племена розіслали спеціальних людей до всіх родин племені Веніяміна зі словами: Що це за мерзенний злочин стався серед вас?
13 #
Суд. 19:22. Тому негайно видайте тих негідних чоловіків-злочинців із Гіви, – ми їх стратимо й таким чином викоренимо зло в Ізраїлі! Але веніямінці не захотіли прислухатись до поради своїх братів-ізраїльтян,
14 а всупереч їм веніямінці зібралися з усіх своїх міст у Гіву, аби воювати з іншими Ізраїльтянами.
15Того ж дня веніямінці нарахували з усіх своїх міст двадцять шість тисяч чоловіків, озброєних мечами, крім мешканців Гіви, серед яких було нараховано ще сімсот добірних чоловіків-воїнів.
16 #
Суд. 3:15. З усього цього війська виявилось сімсот добірних мужів, які були лівшами, проте кожен з них влучав камінцем, випущеним з пращі, у волосину, й не хибив.
17Що ж до Ізраїльтян, то їх, окрім веніямінців, налічувалось чотириста тисяч, озброєних мечами мужів. Усі вони були досвідченими військовими людьми.
18 #
Суд. 1:1, 2. Ізраїльтяни відправились у Бетель, аби запитати Бога. Вони говорили: Хто з нас мав би виступити першим аби воювати з веніямінцями? І Господь відповів: Юда піде вперед!
19Тож уранці Ізраїльтяни вирушили й отаборились навпроти Гіви.
20Отже, Ізраїльські мужі оголосили війну веніямінцям, і вишикувались бойовими лавами неподалік Гіви.
21Проте воїни племені Веніяміна, вийшовши з Гіви, напали на них і поклали того дня на землю вбитими двадцять дві тисячі Ізраїльтян.
22Але народ, – Ізраїльські воїни, – зібравшись із силами, знову вишикувались для битви на тому ж місці, де стояли першого дня.
23Адже після поразки, коли до самого вечора Ізраїльтяни плакали перед Господом, звертаючись до Господа з питанням: Чи варто далі продовжувати битву з поколінням Веніяміна, – нашими братами? – то Господь відповів: Виступайте проти них!
24Тож Ізраїльтяни вишикувались проти веніямінців і другого дня.
25Але веніямінці, виступивши проти них з Гіви на другий день, знову поклали вбитими на землю ще вісімнадцять тисяч озброєних мечами Ізраїльських воїнів.
26 #
Йоіл 2:12. Тоді всі Ізраїльтяни, разом з усім військом, пішли в Бетель і там, перебуваючи перед Господом, вони плакали й постили того дня до самого вечора. Після того вони принесли перед Господом всепалення і мирні жертви.
27 #
Іс. Нав. 18:1. Оскільки в той час там знаходився Ковчег Божого Заповіту, то Ізраїльтяни саме там і шукали поради в Господа.
28Пінхас, син Елеазара, внук Аарона, в той час звершував перед ним (Ковчегом) служіння, запитуючи: Чи йти нам знову в бій з нашими братами веніямінцями, чи припинити війну? І Господь відповів: Йдіть, адже завтра Я віддам їх у ваші руки!
29Тоді Ізраїльтяни влаштували довкола Гіви засідку.
30На третій день знову виступили Ізраїльтяни проти веніямінців, – вишикувались до бою проти Гіви, як і в попередні рази.
31Коли ж веніямінці кинулись проти війська Ізраїльтян, віддаляючись від міста, й почали знову вбивати Ізраїльських мужів, як і в попередні рази, на роздоріжжі двох доріг, з яких одна провадила в Бетель, а друга – до Гіви та її околиць і вже вбили близько тридцяти мужів з-поміж Ізраїльтян,
32то веніямінці почали кричати: Вони падають перед нами, як і раніше! Ізраїльтяни ж говорили: Втікаймо, аби відтягнути їх з міста на дороги!
33 #
Іс. Нав. 8:19. Таким чином всі передові Ізраїльські загони війська піднялись зі своїх позицій і вишикувались до бою в Баал-Тамарі, а в той час Ізраїльська засідка піднялась з місця свого перебування західніше від Гіви#20:33 За масоретським оригіналом: «із Мааре-Ґібеа»., –
34десять тисяч добірних воїнів з усього Ізраїлю, – й кинулась з боєм на Гіву. Зав’язалась тяжка й запекла битва, хоч веніямінці ще не усвідомлювали, яке лихо на них чекає.
35 Того дня Господь завдав поразки веніямінцям від Ізраїлю, так що Ізраїльтяни знищили двадцять п’ять тисяч сто веніямінців, – мужів всіх, озброєних мечами.
36Лише тоді веніямінці зрозуміли, що вони розгромлені, адже Ізраїльські воїни відступили перед веніямінцями, оскільки вони розраховували на засідку, яка була влаштована неподалік Гіви.
37Воїни, що були в засідці піднялись, несподівано увірвались у Гіву й знищили мечем усіх мешканців міста.
38Між основним Ізраїльським військом і загоном воїнів, що були в засідці, існувала домовленість: коли над містом з’явиться ознака, – великий дим, –
39то військо Ізраїльтян повернеться і вступить у битву знову. І от, коли веніямінці почали знову вбивати Ізраїльських воїнів, і вже полягло близько тридцяти чоловік, а вони почали говорити: І цього разу Ізраїльтяни падають перед нами, як і під час попередньої битви, –
40 #
Іс. Нав. 8:20. над містом почав здійматись вгору стовп диму. Озирнувшись назад, веніямінці побачили, що дим від палаючого міста підноситься до самих небес.
41 #
Суд. 20:34. Тоді Ізраїльське військо обернулось й пішло в наступ, а перелякані воїни Веніяміна усвідомили, що їх чекає лихо цілковитої поразки.
42Втікаючи від Ізраїльських воїнів, вони повернули на дорогу в пустелю, але й там їх наздоганяли переслідувачі. Втікачів знищували також і ті, що виходили з міста.
43Вони з усіх боків оточили веніямінців, наздоганяли та знищували до самої Менухи, що на схід від Гіви.
44Тож полягло тоді веніямінців вісімнадцять тисяч чоловік, з яких усі були відважними воїнами.
45Уцілілі повернули вбік й утікали в пустелю до скелі Ріммона, але по дорозі таких виловлювали, й ще загинуло п’ять тисяч чоловік. Переслідуючи їх далі аж до Ґідеома, знищили з них знову дві тисячі чоловік.
46Усіх полеглих у той день веніямінців було двадцять п’ять тисяч озброєних мечами чоловіків, – могутніх і відважних воїнів.
47 #
Суд. 21:13. І все ж шістсот чоловіків, які повернули в пустелю, в напрямку скелі Ріммона, втікли й перебували в ущелинах скелі Ріммона чотири місяці.
48Що ж до Ізраїльських воїнів, то вони, повернувшись від переслідування до веніямінців, знищили всіх мешканців міста мечем, і навіть худобу, – всіх поголовно, хто ще залишався. А всі міста, що зустрічали по дорозі, спалили вогнем.
Currently Selected:
КНИГА СУДДІВ 20: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
