РИМЛЯН 9

Справжні сини Ізраїля

1 # 1 Тим. 2:7; 2 Кор. 11:31; Рим. 2:15. Істину кажу в Христі, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Дусі Святому:

2я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці!

3 # 1 Кор. 16:22; 2 М. 32:32; 1 Ів. 3:16; Рим. 16:7,11,21. Адже я бажав би сам бути відлученим від Христа задля моїх братів, моїх рідних за тілом,

4 # 2 М. 4:22; 2 Кор. 11:22; 5 М. 14:1; Ос. 11:1; 2 М. 16:10; 2 Кор. 3:7; Рим. 9:8. тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодавство, служіння й обітниці.

5 # 2 М. 13:5; Рим. 1:3; Мт. 1; Лк. 3:23; Ів. 3:31; Еф. 4:6; Рим. 1:25; 2 Кор. 11:31; Пс. 40:14. Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, Який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь.

6 # Рим. 3:2, 2:28. Не те, щоби Боже слово не збулося. Та не всі, хто від Ізраїля, є Ізраїлем.

7 # 1 М. 21:12; Євр. 11:18. І не всі нащадки Авраама є його дітьми, але: В Ісаакові буде названо тобі нащадка!

8 # Гал. 4:23; Рим. 9:4, 4:13, 15:8. Тобто не тілесні діти є Божими дітьми, а діти обітниці вважаються за потомство.

9 # 1 М. 18:10,14. Бо ось якими були слова обітниці: Цієї ж пори прийду – і в Сарри буде син!

10І не тільки це, а й Ревекка зачала в той самий час близнят від нашого батька Ісаака.

Боже передбачення у виборі

11 # Рим. 11:5,28; Еф. 1:11. Та ще до їхнього народження, коли нічого – ні доброго, ні злого – вони ще не зробили, щоби постанова Божа виявилася у виборі,

12 # Рим. 11:6, 4:17; 1 М. 25:23. не від учинків, але від Того, Хто кличе, – їй було сказано, що старший служитиме меншому,

13 # Мал. 1:2. згідно з написаним: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.

14 # Мт. 20:13; 5 М. 32:4. Що ж скажемо? Може, в Бога несправедливість? Зовсім ні!

15 # 2 М. 33:19. Адже Він сказав Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитися!

16 # Тит 3:5; Іс. 49:10. Отже, це не залежить ні від того, хто бажає, ні від того, хто біжить, але від Бога, Який милує.

17 # 2 М. 9:16. Бо Писання каже фараонові: Власне, на те Я і поставив тебе, аби показати на тобі Свою силу, щоби прославилося Моє Ім’я на всій землі!

18 # 2 М. 4:21, 7:3. Отже, кого хоче, Він милує, а кого хоче, робить черствим.

19А ти скажеш мені: Тож чому Він ще докоряє? Бо хто може протистояти Його волі?

20 # Іс. 29:16, 45:9; Йов 9:12. О, людино! Хто ти, що сперечаєшся з Богом? Чи скаже витвір Тому, Хто його створив: Чому Ти зробив мене саме таким?

21 # Єр. 18:6; 2 Тим. 2:20. І хіба не має влади гончар над глиною, щоби з тієї самої глини зробити одну посудину на честь, а іншу – на нечесть?

22 # Рим. 2:4; Іс. 13:5, 54:16. Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити Свою могутність, щадив з великим терпінням посудини гніву, які були готові для знищення,

23 # Рим. 10:12, 11:33; Еф. 1:18, 3:16; Кол. 1:27; Фил. 4:19; Дії 9:15. щоби показати багатство Своєї слави на посудинах милості, які заздалегідь приготував для слави, –

24 # Рим. 1:6. нас, яких покликав не тільки з юдеїв, але і з язичників.

25 # 1 Пет. 2:10; Ос. 2:25. Як і в Осії, каже: Назву не Мій народ – Моїм народом, і нелюбиму – улюбленою.

26 # Ос. 2:1. І буде: на місці, де сказано їм: Ви – не Мій народ, там їх назвуть синами Живого Бога!

27 # Іс. 10:22; Ос. 2:1; Рим. 11:5. Ісая виголошує про Ізраїль: Хоч буде кількість синів Ізраїля, як піску в морі, але спасеться останок!

28 # Іс. 28:22; Дан. 5:28. Адже Господь, завершуючи і остаточно вирішуючи, здійснить [по справедливості] справу на землі, [бо справа вирішена остаточно].

29 # Іс. 1:9; Мт. 10:15. Так, як про це провіщав Ісая: Якщо би Господь Саваот не залишив нам потомства, ми стали б, як Содом, і уподібнилися би до Гоморри!

Праведність, що з віри

30 # Рим. 10:20. Що ж скажемо? Язичники, які не шукали праведності, осягнули праведність, – ту праведність, що з віри,

31 # Рим. 10:2, 11:7; Іс. 51:1; 5 М. 16:20; Пр. 15:9. а Ізраїль, який шукав Закону праведності, не осягнув Закону [праведності].

32 # Іс. 8:14; 1 Пет. 2:8. Чому? Тому що шукали не з віри, а з діл [Закону]. Вони спіткнулися об камінь спотикання,

33 # Іс. 28:16, 8:14; Мт. 21:42; 1 Пет. 2:6; Рим. 10:11. як написано: Ось, кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!

Currently Selected:

РИМЛЯН 9: CUV

Highlight

Copy