ПРИТЧІ 20
20
1 #
Пр. 23:29, 30; 1 М. 9:21; Іс. 28:7. Вино – глумливе, оп’яняючий напій – галасливий, і кожен, хто зваблюється ними, нерозумний.
2 #
Пр. 19:12. Царський гнів, мов ричання лева; хто його дражнить, грішить проти самого себе.
3Уникати сварки – достоїнство людини, – лише нерозсудливий гарячкує.
4 #
Пр. 18:9. Восени ледачий не оре, а в жнива шукатиме врожаю, – та нічого не знайде.
5 #
Пр. 18:4. Задуми серця людини – це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпати.
6Чимало людей наголошують на власній доброті, але хто знайде, насправді, милостиву людину!
7Коли праведний живе своєю непорочністю, то щасливими будуть і його діти після нього.
8 #
Пр. 20:26. Коли цар сидить на судовому троні, то він своїм поглядом розпорошує усяке зло.
9 #
Йов 9:20; 1 Кор. 4:4; 1 Ів. 1:8. Хто може сказати: Очистив я своє серце, і тепер я чистий від мого гріха?
10 #
Пр. 16:11, 20:23. Неоднакові ваги і дві різні мірки – одне і друге огидні для Господа.
11Вже з поведінки дитини можна зрозуміти, чи правильним і чистим буде її спосіб життя.
12Вухо, яке чує, й око, яке бачить, – те й друге створив Господь.
13Не люби довго спати, щоб тобі не збідніти. Тримай відкритими свої очі, і їстимеш хліб досхочу.
14Хто купує, каже: Погане, нічого не варте!‥ А коли відійде, то хвалиться купленим.
15Можна мати золото і багато перлин, але розумні уста – найцінніша прикраса.
16 #
Пр. 17:18, 27:13. У того, хто поручився за чужого, – візьмуть і його одяг, – візьмуть його від нього як заставу за стороннього.
17 #
Пр. 9:17. Хліб, здобутий неправдою, спочатку солодкий, але потім у роті виявиться повно жорстви#20:17 Жорства – шматочки гірських порід, або мінералів, утворених унаслідок обробки штучним способом..
18Всі заходи затверджуються радою, тому лише після наради починай воювати.
19 #
Пр. 11:13. Хто ходить і відкриває таємниці, той зрадник, – тому не спілкуйся з тим, хто широко відкриває рота.
20 #
Пр. 30:17; 2 М. 21:17; Мт. 15:4. Хто лихословить свого батька та свою матір, того світильник погасне серед безпросвітної темряви.
21Спадок, поспіхом отриманий на початку, не матиме благословення в кінці.
22 #
Пр. 17:13. Не говори: Я відплачу за зло! Покладайся на Господа, і Він тобі допоможе.
23 #
Пр. 16:11; 5 М. 25:13, 14; Єз. 45:10. Двоякі гирі огидні для Господа, так само не до вподоби й оманлива вага.
24 #
Пр. 16:9; Пс. 37:23. Кроками людини керує Господь, але як же людині зрозуміти свою дорогу?
25 #
Екл. 5:5. Поспіхом дати обітницю, мовляв, «Посвячене!», а лише після обітниці обмірковувати – пастка для людини.
26 #
Пр. 20:8. Мудрий цар відсіває нечестивих, після чого направляє на них колесо#20:26 Колесувати – це піддавати дуже жорстокій смертній карі на спеціально обладнаному колесі, що практикувалось у давнину..
27Світильник Господній – дух людини, що вивідує всі глибини серця.
28Милість та істина оберігають царя, – милосердям він підтримує свій престол.
29 #
Пр. 16:3, 12, 31. Окраса юнацтва – їхня сила, а оздоба людей похилого віку – сивина.
30Рани від побоїв – ліки проти зла, і удари ці проникають у глибини людського єства.
Currently Selected:
ПРИТЧІ 20: CUV
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
