МАРКА 4
4
Притча про сіяча
1 #
Мт. 13:1–9; Лк. 8:4–8. #
Мр. 2:13, 3:9. І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі.
2 #
Мр. 3:23, 4:11,33, 12:1. І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні:
3Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти.
4І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.
5А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, й відразу зійшло, бо земля була неглибока.
6 #
Як. 1:11. А як сонце піднялося, – зів’яло і, не маючи коріння, засохло.
7 #
Єр. 4:3. А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.
8Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне – в тридцять, одне – в шістдесят, а одне – в сто разів.
9 #
Мт. 11:15. І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
10 #
Мт. 13:10–17; Лк. 8:9. А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.
11 #
Дан. 2:27,47; 1 Кор. 5:12; Кол. 4:5; 1 Сол. 4:12; 1 Тим. 3:7; Мр. 4:2. І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах,
12 #
Іс. 6:9; Дії 28:26. щоб, дивлячись, бачили – і не побачили; слухаючи, чули – і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені!
13 #
Мт. 13:18–23; Лк. 8:11–15. І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?
14Сіяч сіє слово.
15Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.
16А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,
17 #
2 Сол. 1:4. але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються.
18А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,
19 #
Лк. 21:34; 2 Сол. 2:10; Євр. 3:13; 2 Пет. 2:13; Тит 3:14; 2 Пет. 1:8. але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово – і воно залишається без плоду.
20А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один – у тридцять, один – у шістдесят, а один – у сто разів!
Не закривайте світла
21 #
Лк. 8:16–18. #
Мт. 5:15. І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику?
22 #
Мт. 10:26. Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося.
23 #
Мт. 11:15. Якщо хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
24 #
Мт. 7:2. І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам.
25 #
Мт. 13:12. Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього!
Притча про ріст пшениці
26 #
Як. 5:7. І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю;
27 #
Мт. 13:25. і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає.
28Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді – повно пшениці в колосі.
29 #
Йоіл 4:13; Об. 14:15. Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!
Притча про гірчичне зерно
30 #
Мт. 13:31; Лк. 13:18. #
Іс. 40:18. І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його?
31 #
Мт. 17:20. Воно – як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі,
32 #
Єз. 17:23, 31:6; Дан. 4:9,18; Пс. 103:12. та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні.
33 #
Мт. 13:34. #
1 Кор. 3:1; Ів. 16:12; Мр. 1:45. І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти;
34 #
Мр. 4:2. без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював.
Вітер і море підкоряються Ісусові
35 #
Мт. 8:18,23–27; Лк. 8:22–25; Мр. 6:45. А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік.
36Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.
37 #
Йона 1:4. Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.
38 #
Лк. 10:40. А Він був Сам на кормі – спав на подушці. І будять Його, й кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?
39 #
Пс. 105:9; Мр. 6:51; Пс. 64:8, 88:10, 106:25–32. Вставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша.
40 #
Ів. 14:1,27; 2 Тим. 1:7. І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?
41 #
Лк. 2:9; Йона 1:10,16; Мр. 1:27. А вони дуже сильно злякалися і говорили один одному: Хто ж Він такий, що і вітер, і море Йому підкоряються?
Currently Selected:
МАРКА 4: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
