МАТВІЯ 9:18-34

Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, – і вона оживе. Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою. Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті. Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, – і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі. А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів! Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи! Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою! І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався! Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі. А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого. Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі. А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.