ЙОВА 31
31
Йов: Я завжди зі страхом думав про відплату від Бога
1 #
Мт. 5:28,29. Я уклав умову зі своїми очима, що не буду пожадливо дивитись на дівчат.
2 #
Мт. 19:17. Але яка моя доля від Бога згори, і яка спадщина від Всемогутнього з небесних висот?
3Хіба не чекає нечестивого загибель, а злочинців – нещастя?
4 #
Йов 14:16, 34:21. Хіба ж Бог не бачить моїх доріг, рахуючи кожен мій крок?
5Тож якщо я діяв фальшиво, й мої ноги поспішали до обману,
6 #
Йов 6:2. то нехай мене Господь зважить на вазі справедливості, і Він упевниться в моїй невинності.
7Якщо мої кроки ухилялись з правдивої дороги, й моє серце йшло за моїми очима, а свої руки я заплямував нечистотою,
8то нехай інший їсть те, що я посіяв на полі, а мої пагінці (нащадки) нехай будуть вирвані з землі з корінням!
9 #
Пс. 59:4. Якщо моє серце зваблювалось чужою жінкою, і я крадькома чатував на неї біля дверей мого товариша,
10 #
5 М. 28:30. то нехай моя дружина меле (віддається) іншому, і нехай інші насолоджуються нею!
11 #
Йов 31:28. Бо це була би розпуста, підсудний злочин.
12Адже це той вогонь, що пожирає до цілковитого знищення, і міг би погубити все мною нажите.
13Якби я знехтував правом мого слуги чи моєї служниці, коли вони позивались проти мене в суді,
14то що робив би я, якби Бог піднявся на їхній захист, і яку відповідь я дав би Йому?
15 #
Йов 24:20. Адже Той, Хто створив мене у материнському лоні, створив і мого слугу? Він Єдиний створив нас в однаковому лоні.
16Хіба я відмовляв убогому в його проханні, чи з моєї вини засмучувалась удова?
17Хіба я сам з’їдав шматок свого хліба, й не ділився ним із сиротою,
18 #
Йов 29:16. яку з моїх молодих років я виховував, наче рідний батько, опікуючись нею від материнського лона?!
19 #
Йов 24:7; Іс. 58:7. Якщо я бачив когось, що замерзав без одягу, або бідолаху, який не мав чим прикритись,
20то хіба пізніше його серце#31:20 В оригіналі «Хіба мене не благословляли його стегна?» мене не благословляло, коли він зігрівався вовною з моїх овець?!
21Якщо будь-коли я підняв проти сироти свою руку, знаючи, що під час суду у брамі#31:21 У ті часи засідання суду переважно відбувалось у спеціальній кімнаті біля міської брами. мені забезпечений захист,
22то нехай відпаде моє плече від ключиці, моя рука нехай відламається від ліктя!
23Адже я завжди зі страхом думав про відплату від Бога, й перед Його величчю я не міг нічого подібного зробити.
24 #
Пс. 52:9. Якщо я покладав свою надію на золото, і до щирого золота я говорив: Ти – моя надія;
25якщо я тішився моїм великим багатством, тобто здобутим своїми руками майном;
26якби, спостерігаючи за світлом сонця, коли воно сяяло і величністю місяця, як він величаво пливе по небу,
27 #
Йов 13:10. і потай захоплювався ними своїм серцем, а своїми устами цілував свою руку#31:27 Цілування своєї руки під час спостереження за небесними світилами, як це робили давні язичники, було ознакою їхнього ритуального вшанування і поклоніння їм. Йов не був зачарований ними, як божеством, вважаючи, що це був би злочин перед Богом, – зречення Його, як Творця.,
28 #
Йов 31:11. то це був би підсудний злочин, адже я зрадив би Всевишнього Бога.
29Чи може я тішився нещастям свого ворога, і був радий, що його спіткало лихо?
30Ніколи! Адже я не дозволяв, аби мої уста згрішили прокляттям, бажаючи смерті ворога.
31Хіба мої домашні не говорили: Хто тільки не насичувався його м’ясом?!
32 #
Рим. 12:13. Чужинець ніколи не ночував на вулиці, адже мої двері я завжди відкривав кожному приходцеві.
33Якщо я, – що переважно чинять люди, – приховував свої переступи, затаївши свій гріх у самому собі,
34бо мені було би страшно великої громади, – та й сором перед родиною лякав би мене, – тому я мовчав би й боявся підійти до дверей свого дому.
35 #
Йов 19:7. О, якби, нарешті, хтось вислухав мене! Ось мій підпис! Нехай же до мене відізветься Всемогутній! Волів би я мати письмове оскарження навіть свого ворога!
36Адже я готовий покласти його на свої плечі, – як вінком, прикрасив би ним свою голову.
37Число своїх кроків я йому сказав би, наблизившись до нього, як до можновладця.
38І якби проти мене свідчило моє поле, і водночас плакали його борозни, волаючи про помсту
39через те, що я споживав його (поля) врожай, не оплачений мною, як її власником, хоч примушував важко працювати тих,
40 що землю обробляли, – то замість пшениці нехай виросте на ньому терен, а замість ячменю – бур’ян! На цьому закінчились промови Йова…
Currently Selected:
ЙОВА 31: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
