КНИГА СУДДІВ 3
3
Залишені Богом народи для випробування Ізраїля
1А оце ті народи, які залишив Господь в ханаанському краю, аби через них випробувати Ізраїль, – усіх тих, котрі не знали про всі війни в Ханаані,
2і лише з єдиною метою, аби наступні покоління Ізраїлю зрозуміли й самі навчились воювати, оскільки раніше такого досвіду у них не було.
3 #
Суд. 16:5; 5 М. 3:8. Такими народами були п’ять князівств филистимців, а також усі ханаанці, сидонці та гіввійці, які живуть у нагірному Лівані, – від гори Баал-Хермон і до входу в Хамат.
4 #
Суд. 2:22. Вони залишились для того, аби через них випробовувати Ізраїль, й переконатись, чи вони будуть дотримуватись Господніх Заповідей, які Він заповів їхнім прабатькам через Мойсея.
5Тому Ізраїльтяни й мешкали серед ханаанців, хеттейців, аморейців, періззейців, гіввійців і євусейців.
6 #
2 М. 34:16; 5 М. 7:3. Вони брали собі їхніх дочок за дружин, а своїх дочок віддавали за дружин їхнім синам, й служили їхнім богам.
Суддя Отніїл
7 #
Суд. 2:11. Таким чином Ізраїльтяни творили злочин перед Господом, – забувши про Господа, свого Бога, вони служили Ваалам і Астартам.
8 #
Суд. 2:14, 20, 4:2. Тоді запалав Господній гнів на Ізраїль, і Він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїма, месопотамського царя Арам-Нагараїма#3:8 Арам-Нагараїм – перекладається як «Арам посеред двох рік». Ізраїльтяни служили Кушан-Рішатаїму вісім років.
9 #
Суд. 6:6; Іс. Нав. 15:17. Коли ж Ізраїльтяни заголосили до Господа про допомогу, Господь підняв визволителя Ізраїлю, котрий їх врятував, – Отніїла, сина Кеназа, – молодшого брата Халева.
10На ньому був Господній Дух, і він став суддею Ізраїлю. Він розпочав війну, й Господь віддав у його руки Кушан-Рішатаїма, арамського царя. Він (Отніїл) отримав перемогу над Кушан-Рішатаїмом.
11Після того край мав спокій сорок років. Але Отніїл, син Кеназа, помер,
Суддя Егуд
12і діти Ізраїля продовжували робити зло перед Господом. Оскільки ж вони не переставали чинити злочини перед Господом, то Господь дав силу моавському цареві Еґлону для перемоги над Ізраїлем.
13 #
Суд. 1:16; 5 М. 34:3. Отже він, об’єднавши навколо себе аммонійців та амалекітянців, вирушив і розгромив Ізраїль, захопивши Місто Пальм (Єрихон).
14Після цього Ізраїльтяни служили моавському цареві Еґлону вісімнадцять років.
15Тоді Ізраїльтяни знову заголосили до Господа про допомогу, й Господь дав їм визволителя Егуда, сина Ґери, нащадка Веніяміна, – чоловіка, в якого чинною була ліва рука (лівша). Ізраїльтяни послали через нього допомогу моавському цареві Еґлону.
16Егуд перед тим зробив собі двосічного меча довжиною в лікоть#3:16 Хоч гебрейське слово «гомед» означає «долоню», або «п’ядь», традиційно всі переклади подають «лікоть» (бл. 50 см), що підтверджується й контекстом подальшої оповіді. і підперезав його під своїм плащем з правого боку.
17Отже, він прибув з даниною до моавського царя Еґлона. Еґлон же був дуже гладкою і повною людиною.
18Закінчивши викладати данину, Егуд відіслав людей, котрі несли данину,
19а сам повернувся від бовванів, що біля Ґілґала, й сказав Еґлону: Є в мене таємне слово до тебе, царю! А той сказав: Тихо#3:19 Слово «тихо» означало, що таємне повідомлення слід передати наодинці.! Негайно від нього вийшли всі, що стояли біля нього.
20 #
4 М. 23:18. Егуд увійшов до нього, коли цар сидів у горішній прохолодній світлиці, призначеній виключно для нього особисто. І Егуд сказав: Маю для тебе слово від Бога. У відповідь той підвівся зі свого трону.
21Тоді Егуд вихопив своєю лівою рукою меча, що був з правого боку, і встромив йому в живіт,
22так що за лезом увійшла також рукоятка, й жир зімкнувся навколо леза, оскільки він не витягнув меча з його живота, бо той ввійшов до кінця.
23Тоді Егуд вийшов до передпокою, закривши за собою двері горішньої світлиці, й замкнув їх.
24Щойно він вийшов, як прийшли царські слуги, але, побачивши, що двері горішньої кімнати замкнуті, сказали: Напевно, він у прохолодній комірці залагоджує свої потреби.
25Вони чекали, аж поки почали непокоїтись: чому цар так довго не відкриває дверей горішньої кімнати. Тоді вони взяли ключ і відчинили, – аж ось їхній володар лежить на землі мертвий!
26 За той час, поки вони чекали, Егуд утік. Утікаючи, він проминув бовванів, і сховався в Сеірі#3:26 Сеір, або Сират (сенраф) – лісиста місцевість між племенами Єфрема та Юди, де була створена організація супротиву Ізраїлю проти моавського царя Еґлона..
27Прибувши сюди, не гаючи часу Егуд, затрубив у трубу на Єфремовому узгір’ї; звідти він спустився вже на чолі цілого Ізраїльського війська.
28Він (Егуд) видав клич: Поспішайте за мною, адже Господь видав ваших ворогів моавійців у ваші руки! Вони пішли за ним, й захопили йорданські переправи до Моаву, не дозволяючи нікому переходити.
29За той час вони знищили близько десяти тисяч моавійців, – усіх високих на зріст і сильних мужів, так що жодний з них не втік.
30Того дня Моав був упокорений під владу Ізраїлю, і край мав спокій протягом вісімдесяти років.
Суддя Шамрар
31 #
Суд. 5:6. Після нього (Егуда) постав Шамґар, син Аната, і звичайним довгим києм-рожном#3:31 Кий-рожон – припускають, що Шамгар очолив загін сміливців, з яких кожен був озброєний палицею, довжиною близько трьох метрів з металевим наконечником, яка використовувалась для понукання волів. для волів знищив близько шістсот чоловік филистимців. Він також визволив Ізраїль.
Currently Selected:
КНИГА СУДДІВ 3: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
