ЕКЛЕЗІАСТА 5
5
1 #
Як. 1:19, 3:1; Пр. 10:19; Мт. 6:7. Не квапся відкривати свої уста, і нехай твоє серце не поспішає говорити слова перед Богом, адже Бог на небі, а ти – на землі, тому не будь багатослівним.
2Бо як численні клопоти й праця спричиняють сон, так у багатомовності людини виявляється її нерозумність…
3 #
4 М. 30:3; 5 М. 23:22. Як тільки ти пов’яжеш себе обітницею Богові, то не зволікай з її виконанням. Бо Йому не подобаються нерозважливі, – тому, що пообіцяв, обов’язково виконай.
4Краще не обіцяти взагалі, ніж пообіцяти, – і не виконати.
5Не дозволяй, щоб твої уста впровадили в гріх твоє тіло, і не говори перед Божим посланцем, мовляв: Це сталося помилково! Навіщо Бога гнівити своїми словами, щоб Він знищив діло твоїх рук?
6 #
Екл. 12:13. Адже де багато снів, – як і при багатослів’ї, багато й марноти, але ти бійся Бога!
Багатство марнотне
7Якщо ти побачиш, що в якійсь країні пригноблюється убогий, а правосуддям і справедливістю нехтують, не дивуйся цьому, бо над високим завжди чатує вищий, а над обома – ще вищі#5:7 Деякі переклади цей вислів подають по-іншому: «над високим чатує вищий, а над ними обома Всевишній»..
8 #
Пр. 12:11, 16:26, 27:18, 28:19; Пс. 104:14, 128:2; Іс. 55:10, 62:9; 2 Тим. 2:6; Євр. 6:7. Проте будь-який прибуток залежить від землі, оскільки поле годує й самого царя…
9 #
Пр. 28:22; Лк. 12:16–21. Той, хто любить гроші, ніколи грішми не насититься, – як і той, хто любить великі достатки, не матиме прибутку, бо все це – марнота!
10 #
1 Ів. 2:16. Адже, коли примножуються достатки, збільшується і кількість тих, котрі з них користаються, а їхній власник має з усього хіба що таку користь, що його очі на них дивляться…
11Сон солодкий у трудівника, – незалежно від того, з’їсть він мало, чи багато, – але пересиченість багача не дає йому заснути.
12Я бачив під сонцем болісне лихо: господар зберігає багатство собі ж на біду,
13бо те багатство загине під час непередбаченого лиха, так що нічого не залишиться, щоб можна було навіть дати в спадщину рідному синові.
14 #
Йов 1:21; Пс. 49:18; 1 Тим. 6:7. Як він нагим вийшов із лона своєї матері, – таким же яким прийшов, нагим, він повернеться, – нічого зі своїх трудів, що можна було би понести в своїх руках, він не візьме.
15І це, власне, є той болісний випадок: якою людина прийшла, такою мусить і відійти. Яка тоді користь з того, що вона працювала на вітер?
16Адже протягом усього свого життя їй доводилось навіть похапцем, у темряві, в поганому настрої споживати їжу, перебувати в журбі та хворобах…
17 #
Екл. 2:24, 3:12,13. Одне, що я визнав за добре та приємне, – це їсти, пити і бути задоволеним усякою своєю працею, яку людина звершує під сонцем протягом свого короткого життя, яке дав їй Бог, бо така її доля.
18А вже якщо Бог дав людині багатство та маєтки, то Він також дозволяє ними користуватись, розпоряджаючись своєю часткою, і радіти своєю працею, але усвідомлюючи, що все це – Божий дар.
19Адже така людина не матиме часу багато думати про короткочасність свого життя, тому що Бог захоплює її думки задоволенням у своєму серці.
Currently Selected:
ЕКЛЕЗІАСТА 5: CUV
Highlight
Share
Compare
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
