1 САМУЇЛА 17

Давид і Голіаф

1Якось филистимці зібрали своє військо, аби розпочати бойові дії, та оточили Сохо, що в Юдеї. Вони отаборились між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

2Саул також зібрав Ізраїльське військо. Вони вишикувались до бою проти филистимців в долині Ела (Дуба).

3Отже, филистимці стояли на пагорбі з одного боку, Ізраїльтяни ж стояли на пагорбі з іншого боку, а між ними була долина.

4І от з табору филистимців виступив єдиноборець на ім’я Голіаф з Ґата, Він був високого зросту – шість ліктів з п’яддю.

5 # Йов 41:7. Його голову захищав мідний шолом, а одягнений він був у лускоподібний мідний панцир вагою у п’ять тисяч шеклів міді.

6На його ногах були мідні наколінники, а за плечима – мідний спис.

7 # Пс. 21:4. Держак його списа (ратище) був товщиною, як ткацький вал, наконечник якого важив шістсот шеклів заліза#17:7 Зріст Голіафа був бл. 3 м; вага його лускоподібного мідного панцира бл. 60 кг, а вага залізного наконечника бл. 7 кг.. Його щитоносець йшов перед ним.

8Зупинившись, він заволав до Ізраїльських військових загонів: Для чого ви вишукувались для бою? Я – филистимець, а ви – слуги Саула! Виберіть з-посеред себе одного воїна, й нехай він виступить проти мене.

9Якщо він зможе зі мною воювати, і вб’є мене, то ми станемо вашими рабами, але якщо я подолаю його і вб’ю його, то ви станете нашими рабами й будете служити нам!

10 # 1 Цар. 20:2; 2 Цар. 19:4, 16. Оце я сьогодні, – додав филистимець, – зганьблю Ізраїльське військо, дайте мені лише чоловіка для двобою!

11Почувши слова филистимця, Саул і весь Ізраїль занепали духом і дуже злякались.

12 # 1 М. 35:19. Давид був сином вже згадуваного ефратянина з Вифлеєма Юдейського, на ім’я Єссей, у якого було вісім синів; той чоловік за днів Саула був уже в похилому віці, проживши багато років.

13Три найстарших сини Єссея пішли з Саулом на війну. Ось імена цих трьох його синів, які пішли воювати: найстарший – Еліяв, другий після нього Авінадав, а третій – Шамма.

14Давид був наймолодшим, тоді як троє найстарших вирушили за Саулом.

15Давид не раз ходив і повертався від Саула, аби доглядати отару свого батька у Вифлеємі.

16Це якраз був той час, коли филистимець протягом сорока днів, увечері й уранці, виходив з викликами.

17Якось Єссей сказав своєму синові Давидові: Візьми для своїх братів ефу отого пряженого зерна та оці десять хлібів, й поспіши з усім цим у табір до своїх братів.

18 # 1 Сам. 8:12. А ці десять кусків сиру занесеш до тисячника; дізнайся про стан здоров’я твоїх братів, і довідайся про їхні потреби.

19Зараз Саул і все військо Ізраїлю знаходяться в долині Елі, воюючи з филистимцями.

20Давид устав рано-вранці, доручив отару сторожу, забрав вантаж і вирушив, як йому наказав Єссей. Коли він прибув до табору, військо якраз шикувалось у військові лави, вигукуючи бойові заклики.

21Так само, як Ізраїль, филистимці також шикувались у зустрічну шеренгу.

22Тому Давид, залишивши свої клунки в сторожа обозу, побіг до передової шеренги; прийшовши туди, він привітав своїх братів.

23Якраз під час розмови з ними з филистимських рядів виступив той самий филистимець-єдиноборець з Ґата на ім’я Голіаф, й почав вигукувати ті самі образливі слова, так що його почув і Давид.

24Усі воїни Ізраїлю щоразу, коли бачили того чоловіка, втікали від самої його появи, оскільки дуже боялися.

25 # Іс. Нав. 15:16. У цей час якийсь чоловік з Ізраїльтян сказав: Ви тільки-но подивіться на цього велета, що знову виходить!? Адже він виступає лише для того, щоб ганьбити Ізраїль! От якби знайшовся чоловік, котрий його вбив би, того цар нагородив би великими скарбами, і віддав би за нього свою дочку за дружину, а всю його родину звільнив би від усякої данини (податків) в Ізраїлі.

26Тоді Давид запитав військових, що стояли біля нього, говорячи: Що насправді має бути тому чоловікові, хто вб’є цього филистимця і зніме ганьбу з Ізраїлю? Адже хто він такий, цей необрізаний филистимець, що сміє ганьбити бойові лави живого Бога?

27Люди передали йому ті самі слова, мовляв: Так і так станеться з тим чоловіком, котрий вразить його на смерть.

28 # 1 Сам. 16:6. Коли його найстарший брат Еліяв почув цю розмову з воїнами, то Еліяв запалав гнівом на Давида і сказав: Чого ти, власне, прийшов? На кого ти залишив у пустелі ту невеличку отару? Я знаю твою зарозумілість і твої лихі думки, адже ти прийшов, щоб подивитись на битву!

29Але Давид відповів: Що я такого зробив? Хіба не можна запитати?

30Відвернувшись від брата до іншого воїна, він запитав те саме. Військові відповідали йому одне і те саме.

31Висловлювання і допитливість Давида почули також інші воїни й переповіли Саулу, а той наказав покликати його.

32 # 1 Сам. 16:18; 5 М. 20:1. Тож Давид сказав Саулові: Нехай ніхто не падає духом з приводу цього велета. Твій слуга піде й буде битись з тим филистимцем!

33Але Саул промовив до Давида: Ти не зможеш виступити проти того филистимця, щоб з ним битись, бо ти ще хлопчина, а він – воїн з юних літ!

34Проте Давид відповів Саулові: Коли твій слуга пас вівці свого батька, бувало так, що приходив лев або ведмідь і хапав з отари овечку,

35то я наздоганяв його, й бив його, та виривав вівцю з його пащі! Якщо ж він кидався на мене, то я хапав його за гриву, бив його і вбивав на смерть.

36Тож, якщо твій слуга вбивав лева і ведмедя, то і з цим необрізаним филистимцем буде, як з одним з них! Адже він зганьбив військо живого Бога!

37 # 2 Тим. 4:17. І Давид додав: Господь, Який рятував мене з могутніх лев’ячих та ведмежих лап, Він врятує мене також і від рук того филистимця! Тоді Саул промовив до Давида: Іди, й нехай буде з тобою Господь!

38Саул одягнув Давида у свій одяг, поклав йому на голову мідний шолом, надів на нього панцир,

39а поверх військового одягу припасував до пояса Давида свій меч. Давид пробував ходити, але він до такого не звик. І Давид сказав до Саула: Я не можу з незвички в цьому вбранні рухатись! Тому Давид усе це зняв з себе.

40 # 1 Хр. 11:23; Пс. 23:4. Натомість він узяв у свою руку власну палицю, вибрав собі з потічка п’ять гладеньких камінців, й поклав їх у пастушу торбину, що була в нього і служила йому замість сагайдака на камінці. Так, зі своєю пращею в руках він вийшов проти филистимця.

41 # 1 Сам. 17:7. А филистимець, разом зі своїм щитоносцем попереду, рухався, наближаючись до Давида.

42Придивившись до Давида, филистимець не сприйняв його всерйоз, оскільки він виглядав зовсім хлопчиною, – рум’яним і вродливим на вигляд юнаком.

43 # 2 Сам. 3:8. Тому филистимець зневажливо крикнув до Давида: Хіба я пес, що ти йдеш проти мене з палицею? І филистимець прокляв Давида в ім’я своїх богів.

44 # Єр. 7:33. Далі филистимець промовив до Давида: Підійди до мене ближче, і я віддам твоє тіло небесним птахам та земним звірам!

45 # 1 Сам. 17:10. Але Давид у відповідь сказав филистимцю: Ти вийшов на мене з мечем, зі списом та щитом, а я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота, – Бога Ізраїлевого війська, Якого ти зганьбив!

46Сьогодні Господь віддасть тебе в мої руки; я тебе вб’ю й відсічу твою голову. Ще сьогодні віддам трупи филистимських військ небесним птахам і земним звірам, й таким чином уся земля зрозуміє, що є Бог в Ізраїлі!

47Увесь зібраний тут люд пізнає, що Господь спасає не мечем і не списом! Адже це Господня війна, тож Він віддасть усіх вас у наші руки!

48Отже, коли филистимець вирушив й почав наближатись до Давида, то Давид швидко вибіг зі сторони бойових лав назустріч филистимцю.

49Давид миттєво сягнув своєю рукою до торбини, вихопив звідти камінь й, метнувши ним із пращі, вразив филистимця в чоло так, що камінь застряв у його чолі, і він упав долілиць на землю.

50Так Давид отримав перемогу над филистимцем, застосувавши пращу й камінь. Він уразив филистимця й убив його, хоч у руках Давида меча не було.

51Після цього Давид підбіг до филистимця і, вхопившись за його меч, витягнув меч з його піхви й добив його, після чого відсік мечем його голову. Филистимці, побачивши, що їхній лицар загинув, кинулись утікати,

52тоді як Ізраїльські та Юдейські воїни підхопились і з бойовими закликами кинулись у погоню за филистимцями аж до входу в долину й до брам Екрона, так що тіла вбитих филистимців лежали скрізь по шаараїмській дорозі й до Ґата та Екрона.

53Повернувшись з погоні за филистимцями, Ізраїльтяни пограбували їхній табір.

54Давид же, узявши голову филистимця, приніс її в Єрусалим, а його зброю він поклав у своєму наметі.

55Ще коли Саул дивився, як Давид виходить назустріч із филистимцем, він запитав Авнера, начальника свого війська: Авнере, чий то син цей юнак? А Авнер відповів: Як ти живий, царю, я не знаю.

56Тоді цар звелів: Дізнайся, чиїм сином є цей юнак?

57Тепер, коли Давид повернувся після перемоги над филистимцем, Авнер взяв його і привів до Саула. В той час голова филистимця ще була в його руці.

58Тоді Саул запитав його: Чиїм сином ти є, юначе? А Давид відповів: Я – син твого слуги, вифлеємця Єссея#17:58 Той факт, що Саул не впізнав Давида, дослідники священної історії пояснюють наступним чином: своєю грою на гуслах Давид заспокоював царя недовго, після чого він повернувся до своєї отари. Ці ж події відбувались через значний проміжок часу, протягом якого Давид змужнів і змінився. Так що, благословляючи Давида на поєдинок з Голіафом, він не впізнав у ньому свого колишнього музиканта. .

Currently Selected:

1 САМУЇЛА 17: CUV

Highlight

Copy

Compare