1 ЦАРІВ 8
8
Перенесення Ковчегу Заповіту до Господнього Храму
1Після цього Соломон скликав до себе, як до царя, в Єрусалим старійшин Ізраїлю, усіх голів племен та князів батьківських родин Ізраїльського народу, аби перенести Ковчег Господнього Заповіту з Міста Давида, тобто з Сіону.
2Отже, зібрались на свято до царя Соломона всі Ізраїлеві мужі в місяці Етанім (це сьомий місяць року).
3І коли прибули всі старійшини Ізраїлю, священики підняли Ковчег,
4 #
4 М. 18:3. і перенесли Господній Ковчег, а також Намет Зборів разом з усіма святими предметами, що були в Наметі. Несли їх священики та левіти.
5 #
2 Сам. 6:13. А цар Соломон і вся Ізраїльська громада, яка зібралась біля нього, перед Ковчегом, приносили в жертву овець і волів у такій великій кількості, що не можна було ані порахувати, ані визначити загальне число.
6 #
Пс. 28:2. Отже, священики внесли Ковчег Господнього Заповіту на його місце у внутрішнє Святилище Храму, – в Святе Святих, під крила херувимів.
7Адже херувими мали розпростерті крила над приготовленим місцем для Ковчега, і таким чином, ці херувими зверху вкривали Ковчег та його держаки.
8 #
4 М. 4:6. Проте держаки були настільки довгими, що їхні кінці було видно зі Святого перед Святим Святих, хоча ззовні їх не було видно. Вони там залишаються й до сьогодні.
9 #
2 М. 31:18; Євр. 9:4. У Ковчезі не було нічого, крім двох кам’яних скрижалей, які поклав туди Мойсей на Хориві, – коли Господь уклав з Ізраїльським народом Заповіт, – після їхнього виходу з єгипетського краю.
Звернення Соломона до Ізраїльської громади
10 #
4 М. 8:15. Так сталося, що коли священики виходили зі Святилища, то Господній Храм сповнила хмара,
11 #
2 Хр. 5:1–14; 2 М. 40:34. так що священики не змогли там перебувати й звершувати служіння, оскільки Господня слава заповнила Господній Храм.
12 #
Пс. 18:10, 12. Тоді Соломон промовив: Господь заповів, що пробуватиме в мороці…
13Отже, я збудував цей Храм, Господи, на оселю для Тебе, – для Твого місцеперебування навіки.
14Після цього, повернувшись до всієї Ізраїльської громади, цар поблагословив усю Ізраїльську громаду, яка стояла,
15проголосивши: Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, Котрий силою Своєю виконав те, що пообіцяв Своїми устами моєму батькові Давиду, коли говорив:
16 #
2 Сам. 7:6. З того часу, як Я вивів Мій народ, Ізраїль, з Єгипту, Я не обрав з-посеред усіх Ізраїльських племен жодного міста, аби там був збудований Храм, в якому пробувало би Моє Ім’я. Але обрав Я Давида, щоб він був на чолі Мого народу Ізраїлю.
17Тоді мій батько Давид задумав збудувати Храм Імені Господа, Бога Ізраїлю.
18Проте Господь сказав моєму батькові Давидові: Те, що спало тобі на думку, про необхідність збудувати Дім для Мого Імені, то це добре. Ти також маєш бажання здійснити задумане.
19Однак ти не будуватимеш Храм, а твій син, який народиться від тебе, – він збудує Храм Моєму Імені.
20Ось тепер Господь виконав Своє слово, яке обіцяв, – Я зайняв місце мого батька Давида, та зійшов на престол Ізраїлю, – як і заповів Господь, – і я збудував дім Імені Господа, Бога Ізраїлю.
21 #
2 М. 20:1. Я також приготував у ньому місце для Ковчега, в якому знаходиться Господній Заповіт, який Він уклав з нашими прабатьками, коли Він їх виводив з єгипетського краю.
Молитва Соломона при освяченні Храму
22 #
2 М. 9:33, 17:11. Після цього Соломон став перед Господнім жертовником, й у присутності всієї Ізраїльської громади простягнув свої руки до неба,
23і сказав: Господи, Боже Ізраїлю! Немає такого Бога, як Ти, ні на небі вгорі, ані на землі внизу, Котрий дотримується Заповіту і виявляє милосердя щодо Своїх слуг, котрі служать Тобі від щирого серця;
24Котрий дотримався того, що обіцяв Своєму слузі, а моєму батькові Давидові. Що Ти раніше Своїми устами проголосив, те сьогодні Своєю рукою Ти здійснив.
25 #
1 Хр. 22:10; 2 Сам. 7:12, 16. Тепер же, Господи, Боже Ізраїлю, виконай для Свого слуги Давида, мого батька, і те, що Ти йому пообіцяв, сказавши: Ніколи не переведеться в твоїм поколінні переді Мною той, котрий сидітиме на престолі Ізраїлю, якщо тільки твої нащадки будуть дотримуватись належної їм дороги, і ходитимуть переді Мною так, як ходив переді Мною ти!
26Тому тепер, Боже Ізраїлю, благаю, дотримайся Своєї обітниці, яку Ти проголосив моєму батькові, а Своєму слузі Давидові!
27 #
Дії 7:49, 17:24; Іс. 66:1. Але ж, хіба, й справді, Богу мешкати на землі? Адже небеса і небеса небес не в стані Тебе вмістити, то що вже говорити про цей Храм, який збудував я?!
28 Господи, Боже мій, прийми до уваги молитву Свого слуги та його благання! Вислухай волання та прохання, які Твій слуга сьогодні заносить до Тебе!
29 #
2 М. 20:24; Зах. 12:4. Нехай Твої очі будуть відкриті над цим Храмом уночі й удень, – над тим місцем, про яке Ти сказав: Там буде Моє Ім’я! – і завжди вислуховуй молитви, які Твій слуга підноситиме з цього місця.
30 #
1 Цар. 8:34,36. Прислухайся до благань Твого слуги, а також до Твого народу, Ізраїлю! Коли вони молитимуться на цьому місці, – Ти почуй на місці Свого перебування в небесах, вислухай і помилуй!
31Якщо хтось згрішить проти свого ближнього, і вимагатимуть від нього присяги, аби він присягнувся, і з цією метою прийдуть до Твого жертовника у цьому Храмі,
32то Ти вислухай з небес ту присягу, і розсуди Своїх слуг, – віддай по заслузі злочинцю, обернувши зло на його ж голову, а невинного виправдай, – віддаючи йому за його правотою.
33Коли Твій народ, Ізраїль, зазнає поразки від ворога, через те що згрішить проти Тебе, але знову навернеться до Тебе, прикликаючи Твоє Ім’я, будуть молитися, благаючи Тебе в цьому Храмі,
34то Ти почуй їх на небесах, прости гріх Твого Ізраїльського народу і поверни їх у край, який Ти дав їхнім батькам.
35І якщо закриється небо, і не буде дощу через те, що згрішили проти Тебе, але потім помоляться на цьому місці, прикликаючи Твоє Ім’я, й навернуться, розкаявшись у своїх гріхах, та упокоряться перед Тобою,
36то Ти вислухай на небесах і прости гріх Твоїх слуг та всього Твого народу, Ізраїлю. Вкажи їм на добру дорогу, якою мають ходити, й пошли дощ на Свою землю, яку Ти дав Твоєму народові як спадщину.
37 #
5 М. 28:22; Пс. 78:46. А якщо настане в країні голод, або вдарить моровиця чи не стане хліба через посуху та іржу#8:37 Іржа – хвороба багатьох культурних рослин, за якої надземна частина рослини вкривається бурими плямами й гине.; або якщо нагряне сарана, або гусінь; коли гнобитиме народ його ворог в якомусь з його поселень, або трапиться інше нещастя чи хвороба,
38 #
1 Цар. 8:22. тоді всяку молитву, кожне благання, яке висловлюватиме будь-яка людина, чи весь Твій народ, Ізраїль, – усіх, хто лише відчує душевний біль і піднесе свої руки до цього Храму, –
39 #
1 Сам. 16:7; Пс. 139:1; Лк. 16:15; Ів. 2:24; Дії 1:24. то Ти вислухай на небесах, у місці Твого перебування, й прости; учини, віддаючи кожному за його вчинками, адже Ти знаєш серце кожної людини, оскільки лише Тобі Одному відомі навіть думки всіх людських дітей,
40аби мали перед Тобою страх по всі дні свого життя на тій землі, яку Ти дав нашим прабатькам.
41Так само й чужинець, який не походить з Твого народу, Ізраїлю, а прийшов з далеких країв задля Твого Імені,
42оскільки почув про Твоє величне Ім’я, про Твою потужну силу й простягнуту правицю. Коли він прийде, і буде молитися в цьому Храмі,
43 #
Іс. 56:7. то Ти вислухай з небес, з місця Твого перебування, і вчини все те, про що проситиме Тебе чужинець, аби таким чином усі народи землі пізнали Твоє Ім’я і мали страх перед Тобою так, як Твій народ, Ізраїль. Нехай вони зрозуміють, що саме в цьому Храмі, який я збудував, закликається Твоє Ім’я.
44А коли Твій народ вирушить на війну проти свого ворога тим шляхом, яким Ти їх посилатимеш, і помоляться Господу в напрямку міста, яке Ти обрав, і Храму, який я збудував для Твого Імені,
45 #
1 Цар. 8:28. то Ти почуй на небесах їхню молитву та їхнє благання, і вчини за Своєю справедливістю.
46 #
2 Хр. 6:36; Пр. 20:9; Пс. 137:3. І якщо вони згрішать проти Тебе, – адже немає людини, яка не грішила б, – і Ти, розгнівавшись на них, віддаси їх у ворожі руки, так що їх візьмуть у полон та відведуть полонених у ворожий край, – далекий чи близький, –
47 #
3 М. 26:40,41; Неєм. 1:6; Пс. 106:6; Дан. 9:5. і коли вони, в чужій країні, де перебуватимуть у полоні, усвідомивши гріх, навернуться і помоляться до Тебе в краю свого поневолення, й скажуть: Ми згрішили, діяли беззаконно, і тому винуваті перед Тобою!
48Якщо вони навернуться до Тебе всім своїм серцем й усією своєю душею в краю їхніх ворогів, котрі їх полонили, й будуть молитись до Тебе, повернувшись у напрямку своєї землі, яку Ти дав їхнім батькам, – у бік міста, яке Ти обрав, і Храму, який я збудував для Твого Імені, –
49тоді Ти вислухай в небесах, – там, де Ти перебуваєш, – їхню молитву та їхнє благання й учини з ними по справедливості.
50Прости тоді Твоєму народові, що згрішив проти Тебе, – всі їхні провини, які вони заподіяли проти Тебе, – і нехай вони відчують прихильність з боку тих, хто їх тримає в полоні: нехай вони змилосердяться над ними.
51 #
5 М. 4:20. Адже вони – Твій народ і Твоя спадщина, яку Ти вивів з Єгипту, з середини плавильної печі.
52Нехай Твої очі будуть відкриті до благання Твого слуги й до благання всього Твого Ізраїльського народу, аби Ти чув їх щоразу, коли тільки вони кликатимуть до Тебе.
53 #
2 М. 19:5; 5 М. 9:26, 29. Адже Ти обрав їх Собі у власність з усіх народів землі, як Ти й обіцяв через Твого слугу Мойсея, коли Ти, наш Владико, Господи, виводив наших прабатьків з Єгипту.
Соломон благословляє всю Ізраїльську громаду
54Після того як Соломон закінчив молитися до Господа, висловивши у молитві всі прохання, то він устав зі свого місця, де він, схилившись, стояв на колінах перед Господнім жертовником із простягнутими до неба руками,
55він, стоячи, голосно поблагословив усю Ізраїльську громаду такими словами:
56 #
Іс. Нав. 21:45; Мт. 5:18. Благословенний Господь, Який дав Своєму народові, Ізраїлю, спокій в усьому, як Він обіцяв! Здійснилась кожна обітниця з усіх Його добрих обітниць, які Він дав через Свого слугу Мойсея.
57Тож нехай Господь, наш Бог, буде з нами, як Він був з нашими прабатьками! Нехай Він і надалі не залишає нас і не відкидає нас.
58Нехай Він прихилить наші серця до Себе, аби ми ходили лише Його дорогами, дотримуючись усіх Його Заповідей, Його настанов та Його законів, які Він заповів нашим прабатькам!
59І нехай ці мої слова, які я в молитві висловив перед Господом, будуть близькими до Господа, нашого Бога, вдень і вночі, аби день у день чинити правосуддя щодо Свого слуги, та правосуддя щодо Свого народу, Ізраїлю,
60 #
5 М. 4:35,39. аби всі народи на землі зрозуміли, що Господь, Він – Бог, і немає іншого бога.
61Так само і ваші серця нехай будуть щирі щодо Господа, нашого Бога, аби нам ходити за Його постановами та виконувати Його Заповіді так, як сьогодні.
Освячення Храму
62Після цього цар з усім Ізраїлем принесли жертви перед Господом.
63 #
2 Хр. 7:5. Соломон у мирну (подячну) жертву, яку він звершив для Господа, приніс двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець. Так цар з усіма Ізраїльтянами освятили Господній Храм.
64 #
2 Хр. 7:7. Того ж дня цар освятив середину двору, що перед Господнім Храмом, принісши там жертви всепалення, хлібні жертви й жир мирних (подячних) жертв, оскільки мідний жертовник, що перед Господом, був надто малим, щоб умістити всі жертви всепалення, хлібні жертви та жир мирних жертв.
65 #
2 Хр. 7:8. Це був час, коли Соломон влаштував урочисте свято разом з усім Ізраїлем. На цьому величезному зібранні народу були представники від входу міста Хамата#8:65 Хамат (Ємаф) – місто у верхній Сірії, – північний кордон Ізраїльського володіння за часів правління Соломона. Єгипетський Потік – південний кордон з Єгиптом. Інакше кажучи, посвячення Храму було двотижневим святом для всієї країни, оскільки в ньому брали участь представники всього Ізраїлю. й до Єгипетського Потоку (Нілу). Веселились перед Господом, нашим Богом, упродовж семи днів, а потім ще сім днів, – разом чотирнадцять днів.
66 #
2 Хр. 7:10. А на другий восьмий день Соломон розпустив народ. Люди поблагословили царя, та й розійшлись по своїх домівках, радісні й від душі задоволені усім тим добром, яке Господь учинив для Свого слуги Давида та для всього Ізраїлю, Його народу.
Currently Selected:
1 ЦАРІВ 8: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
