1 ЦАРІВ 17
17
Пророк Ілля передбачає посуху
1 #
2 Сам. 21:1; Лк. 4:25; Як. 5:17. Якось тішбієць (з Тішби) Ілля, мешканець Гілеада, промовив до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлю, Якому я служу, в найближчі роки не буде ні роси, ні дощу! Хіба що за моїм словом!
2І було до нього Господнє слово такого змісту:
3Йди звідсіля, і подайся на схід. Сховайся біля потоку Керіт, що неподалік Йордану.
4 #
1 Цар. 17:9. Відтепер буде так: ти питимеш з того потоку воду, а крукам Я наказав, аби тебе там годували.
5Отже, він пішов і вчинив за словом Господа. Прийшовши туди, він замешкав біля потоку Керіт, що неподалік Йордану.
6Круки приносили йому щодня хліб і м’ясо вранці, а також хліб та м’ясо ввечері, а воду він пив з потоку.
Ілля у Сарептської вдови
7Проте з часом так сталося, що потік висох, оскільки в краю не було дощу.
8Тоді було до нього Господнє слово такого змісту:
9Вставай і йди в Сарепту, що в Сидонському краю, і замешкай там. Адже Я наказав тамтешній вдовиці, аби тебе годувала!
10 #
Лк. 4:26. Отже, він устав й пішов у Сарепту. Коли він входив у браму міста, то побачив там жінку-вдовицю, що збирала дрова. Він озвався до неї, й попросив: Принеси мені трохи води в глечику, щоб напитись!
11 #
Йов 31:17. Коли вона зібралась іти, він знову кликнув до неї й промовив: Візьми, будь ласка, для мене також шматок хліба!
12 #
1 Цар. 18:10. Але вона відповіла: Як живий Господь, Бог твій, не маю спеченого хліба, а лише пригорщу борошна в діжці й трошки олії в глечику. Оце я зібрала кілька хворостинок, – піду й спечу хлібину собі та моєму синові. Ми це з’їмо й помремо.
13Але Ілля сказав їй: Не переживай, йди і роби, як ти сказала, але спочатку спечи з того борошна невеличку хлібину й принеси мені, а потім зробиш собі та своєму синові.
14Адже так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Борошно в твоїй діжці не закінчиться, і олія в глечику не вичерпається аж до того часу, доки Господь пошле на землю дощ!
15 #
Мт. 10:40,41. Тож вона пішла й зробила, як сказав Ілля. Таким чином вони мали, що їсти, – вона і він та вся родинабагато днів.
16Борошно в діжці не закінчувалось; так само й олії в глечику не ставало менше, як і провістив Господь у Своєму слові через Іллю.
Ілля повертає до життя сина вдови
17Невдовзі після цього так сталось, що захворів син тієї жінки, господині дому; його хвороба все більше ускладнювалась, так що він перестав дихати.
18 #
Суд. 11:12; Ів. 2:4. Тоді вона промовила до Іллі: Що ти мені наробив, чоловіче Божий? Невже ти для того прийшов до мене, щоб нагадати мені про мої гріхи й довести до смерті мого сина?
19 #
2 Цар. 4:10. Але Ілля сказав їй: Дай мені твого сина. Він узяв його з її колін, поніс його у горішню світлицю, де він мешкав, й поклав його на своє ліжко.
20Потім він помолився до Господа такими словами: Господи, мій Боже! Невже на цю вдовицю, в якої я замешкав, Ти вирішив навести горе, позбавивши життя її сина?
21 #
2 Цар. 4:34. Він тричі простягався над дитиною, не перестаючи благати Господа, й говорив: Господи, Боже мій, нехай же повернеться дихання життя до цього хлопчика!
22І Господь вислухав прохання Іллі, повернувши життя хлопчині, й він ожив.
23 #
Лк. 7:15; Ів. 4:51; Євр. 11:35. Після цього Ілля взяв хлопчика, й приніс його з горішньої світлиці донизу, в дім, й, передаючи його матері, Ілля сказав: Дивись, твій син живий.
24 #
2 Сам. 7:28. А жінка промовила до Іллі: Тепер я зрозуміла, що ти й справді є Божим чоловіком, і Господнє слово в твоїх устах правдиве!
Currently Selected:
1 ЦАРІВ 17: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
