Від Марка 15
15
Суд у Понтія Пилата
(Мт. 27:1-2, 11-14; Лк. 23:1-5; Ін. 18:28-38)
1Вранці наступного дня головні священики разом зі старійшинами, книжниками й з усім Синедріоном надумали, що робити з Ісусом. Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Ісуса до рук Пилата. 2І запитав Пилат Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав». 3А головні священики почали звинувачувати Ісуса в багатьох злочинах. 4І знову Пилат запитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе? Чому ж Ти не відповідаєш?» 5Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата.
Пилат намагається звільнити Ісуса
(Мт. 27:15-31; Лк. 23:13-25; Ін. 18:39–19:16)
6Кожного року, під час Пасхи, Пилат за звичаєм відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ. 7У той час, серед ув’язнених злочинців був чоловік на ім’я Варавва, який, разом з іншими бунтівниками, був винний у вбивствах. 8Як завжди, прийшли люди до Пилата й просили звільнити одного з в’язнів, як він, зазвичай, робив для них.
9І запитав їх Пилат: «Чи хочете ви, щоб я відпустив для вас Царя Юдейського?» 10Пилат знав, що головні священики віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому. 11Але головні священики умовили натовп просити Пилата відпустити Варавву замість Ісуса.
12Та Пилат знову звернувся до них: «Що ж мені робити з тим Чоловіком, Якого ви називаєте Царем Юдейським?» 13У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!» 14«За що? — Запитав Пилат. — Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!» 15Пилат хотів догодити юрбі то й відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.
16Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель (преторії), і там зібрався цілий відділ#15:16 відділ Приблизно 500–600 чоловік. солдат. 17Вони наділи на Ісуса багряницю, а на голову Йому сплели терновий вінок. 18І почали вони вітати Ісуса: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!» 19І били Його ціпком по голові, й плювали на Нього. При тому солдати падали на коліна, глузливо вклоняючись Ісусові як цареві. 20А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбравши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.
Розп’яття
(Мт. 27:32-44; Лк. 23:26-39; Ін. 19:17-19)
21Саме у той час, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин (він був батьком Олександра і Руфа). Тож воїни примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса. 22Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»), 23то дали Ісусові випити вина, змішаного з миррою, та Він не став його пити. 24Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, кому що дістанеться.
25Була дев’ята година ранку, коли розіп’яли Ісуса. 26На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: Цар Юдейський. 27Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє злочинців: один праворуч, а другий ліворуч від Нього. 28[І збулося сказане у Святому Писанні: «Його тримали між злочинців»]#15:28 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає..
29Проходячи повз, люди ображали Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати храм і відбудувати знов його за три дні. 30Тож зійди з хреста і врятуй хоча б Себе Самого!» 31Головні священики й книжники також насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! 32Якщо Він насправді є Христос, Цар ізраїльський, то нехай Він зараз зійде з хреста. Побачивши це, ми пересвідчимося й повіримо в Нього». І навіть двоє злочинців, що були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також лихословили проти Нього.
Смерть Ісуса
(Мт. 27:45-56; Лк. 23:44-49; Ін. 19:28-30)
33Опівдні темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години. 34А о третій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лама савахтані?» Що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти Мене покинув?#Пс. 22:1.» 35Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Послухайте, Він кличе Іллю»#15:35 Він кличе Іллю Або «Боже Мій». Слово «Елі» гебрейською мовою або «Елої» арамійською, звучало як ім’я «Ілля». Він був відомим пророком приблизно 850 року до Р. Х.. 36Один чоловік побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися. А потім і каже: «Заждіть! Зараз побачимо, чи прийде Ілля та зніме Його з хреста». 37Після того Ісус голосно скрикнув і помер.
38Тієї ж миті завіса в храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу. 39Коли центуріон, який стояв поблизу, побачив, що трапилося коли Ісус помер, то промовив: «Цей Чоловік справді був Сином Божим!»
40Кілька жінок спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Серед них були Марія Маґдалена, Марія, мати Якова молодшого та Йосипа, і Саломія. 41Вони супроводжували Ісуса в Ґалилеї й піклувалися про Нього. Було там також і багато інших жінок, які прийшли за Ним до Єрусалиму.
Поховання Ісуса
(Мт. 27:57-61; Лк. 23:50-56; Ін. 19:38-42)
42-43Настав вечір. І оскільки це був день приготувань (день перед суботою), то Йосип з Ариматеї, сповнений хоробрості, пішов до Пилата й попросив віддати йому тіло Ісусове. Він був поважним членом ради юдейської, який також чекав на прихід Царства Господнього. 44Коли Пилат дізнався про смерть Ісуса, він був дуже здивований, що це трапилося так скоро, тож він покликав центуріона й запитав його, чи це було дійсно правдою. 45Вислухавши доповідь центуріона, він звелів віддати тіло Ісусове Йосипові.
46Йосип придбав лляне полотно й, знявши тіло Ісусове з хреста, загорнув Його в полотно й поклав до гробниці, що була висічена у скелі. Потім він прикотив величезний камінь і затулив ним вхід до склепу. 47Марія Маґдалена та Марія, Йосипова мати, бачили, де було поховано Ісуса.
Currently Selected:
Від Марка 15: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International