Від Луки 14
14
Зцілення хворого на водянку
1Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом. 2Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку. 3Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?» 4Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив. 5А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?» 6І їм нічого було відповісти Йому на це.
Будьте покірливі
7Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив: 8«Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас. 9І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце. 10Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми. 11Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».
12І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене. 13Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих. 14І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».
Притча про запрошених на багату вечерю
(Мт. 22:1-10)
15І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!» 16То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей. 17І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”
18Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”. 19Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”. 20А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.
21Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”
22Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”. 23Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен. 24Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»
Хто може бути Ісусовим учнем
(Мт. 10:37-38)
25Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм: 26«Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм. 27Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.
28Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане, — чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця? 29-30Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”
31Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців? 32І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?
33Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».
Ціна солі
(Мт. 5:13; Мк. 9:50)
34«Сіль — добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити? 35Вона не годиться ні в землю, ні в купу гною. Її тоді просто викидають геть.
Хто має вуха, нехай слухає Мене!»
Currently Selected:
Від Луки 14: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International