Екклезiяст 12
12
1Памятай про твого творця замолоду, покіль не прийшли днї лихі й не настали роки, що про них казати меш: "Не до вподоби вони менї", 2Покіль не померкли сонце й сьвітло, місяць і зорі, й не насупились хмари по дощі, 3Тодї, як затремтять сторожі будівлї й хоробрі позгинаються, й мелючі перестануть молоти, бо їх мало зосталось, і запоморочаться ті, що дивляться крізь вікна, 4І зачиняться двері на улицю; замовкнуть жорна; коли вставати муть, як засьпіває півень, а дочки сьпіву помовкнуть; 5І висоти стануть їм страшні, а на дорозї будуть боятись; і зацьвіте дерево мігдалове, й ковалик отяжіє, та й кріп розсиплесь; бо ось відходить чоловік у свою вічну домівку, а плакальники готові вже, провожати його улицею; - 6Докіль не порвався срібний ланцюжок і не розірвалась золота повязка; не розбився глек над криницею та не поломилось колесо над колодїзом; 7І не вернеться персть, у землю чим вона й була; а дух вернеться до Бога, що дав його. 8О, марнота над марнотами, сказав проповідник, все марнота*! 9Опріч того, що проповідник був про себе мудрий, навчав він іще й людей знаття. Він розвідував, розбірав і зложив багацько приповістей. 10Проповідник старався добірати хороші вискази, й слова правди списав вірно. 11Слова мудрих - се голки, се гвозди, що добре вбиваються, а хто їх укладає, - від одного пастиря. 12Що ж більш сього всього, того остерегайся, мій сину: складанню многих книг - не буде кінця, а й багато читання - втомлює тїло. 13Вислухаймо ж змісту того всього: Бійся Бога й певни заповідї його; в сьому міститься все про чоловіка. 14Бог бо судити ме все, що дїється; навіть усе втаєне, - чи добре воно, чи лихе.
Currently Selected:
Екклезiяст 12: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in