1-е до коринтян 13
13
1Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
2І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! 3І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! 4Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
5не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, 6не радіє з неправди, але тішиться правдою, 7усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! 8Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
9Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; 10коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне. 11Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче. 12Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я. 13А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
Currently Selected:
1-е до коринтян 13: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962