ข้อพระคัมภีร์ยอดนิยมจาก БУТТЯ 32

แบ่งปัน

Запитав Він Якова: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків.

Та, зрозумівши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і м’яз стегна Якова був ушкоджений, коли Він боровся з ним.

Він усіх їх перевів через потік, а за ними також перепровадив усе, що йому належало.

Тоді Яків попросив: Назви, будь ласка, Своє ім’я. У відповідь Той сказав: Чого ти питаєш про Моє ім’я? І з цими словами поблагословив його там.

Тож Яків залишився один; і боровся з ним якийсь Чоловік, аж поки не почало світати.

І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Яків же відповів: Не відпущу Тебе, поки не поблагословиш мене.

Він же сказав: Твоє ім’я не буде більше Яків, а зватимешся Ізраїль, бо ти витримав змагання з Богом і є сильний між людьми.

Після цього Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися у свій край, до своєї родини, а Я допомагатиму тобі!

Засяяло Якову сонце, коли він залишав Пенуел. Йдучи, він кульгав через біль у своєму стегні.

Якщо Ісав нападе на один табір, – говорив він, – і знищить його, то другий табір врятується.

Я не заслуговую всієї Твоєї милості й усієї вірності, яку Ти виявив Своєму слузі. Адже з однією лише моєю палицею перейшов я цей Йордан, а тепер ось я виріс у два табори.