МІХЕЯ 7
7
Горе пророка через гріхи народу
1Горе мені, адже я себе відчуваю так, як дерево після збору врожаю, як виноградник після збору винограду, – жодного грона, щоб поживитись, жодної ранньої фіги, яку можна було би скуштувати.
2Зникли в краю побожні, й немає серед людей справедливого. Кожен, немов у засаді, чатує задля пролиття крові, – кожний полює за своїм братом, розставляючи для нього пастку.
3Їхні руки спритні для здійснення зла. Урядник чекає хабаря, – та й суддю можна підкупити, – про свої забаганки натякають знатні особи й усе викривляють.
4Найкращий з них, як колючка, і найчесніший – як терновий живопліт. Але надходить день твоїх відвідин, передвіщений твоїми вартовими. Неодмінно наступить для тебе страхіття.
5Тож не звіряйся другові і не покладайся навіть на найближчого, – на ту, котра розділяє з тобою ложе. Стережи двері своїх уст.
6Адже син безчестить батька, дочка повстає проти своєї матері, невістка – проти своєї свекрухи, – так що вороги людини – її домашні.
Надія Міхея на Божу справедливість та відновлення Ізраїлю
7Я ж спрямую свій погляд на Господа, очікуватиму Бога мого спасіння. Мій Бог мене вислухає!
8Не радій з мого горя, мій вороже!#7:8 Звернення у 8-10-му віршах деякі переклади подають в однині жіночого роду: «моя супротивнице», припускаючи, що пророк Міхей, як представник Божого народу, звертається до Ассирії. Хоч я і падаю, проте я встаю, – хоча іноді трапляється темрява, Господь – моє світло!
9Я витерплю Господній гнів, оскільки я згрішив проти Нього, – аж поки Він не розгляне мою судову справу, і не поновить мене в правах. Він виведе мене на світло, і я побачу Його справедливість.
10Мій ворог це побачить, і йому стане соромно через те, що він говорив мені: Де Той Господь, твій Бог? Своїми очима я дивитимусь, як його топтатимуть, наче болото на дорозі.
11 Настане такий день, коли твої мури будуть відбудовані, – хоча той день віддалений.
12Тоді до тебе приходитимуть від Ассирії, від міст Єгипту, – від самого Єгипту і до Євфрату, від моря й до моря, і від однієї гори до іншої гори.
13Але земля залишатиметься спустошеною разом зі своїми мешканцями через їхні вчинки.
Молитва Міхея
14Паси Свій народ, – молиться пророк, – Своїм посохом, провадь отару Своєї спадщини, яка перебуває, наче в лісі посеред Кармелю#7:14 Слово «Кармель» перекладається як «сад». Тому деякі переклади подають: «у лісі посеред саду».. Вони пастимуться на Башані та в Гілеаді, як і в давні часи.
15 Господь відповів: Як було за днів твого виходу з єгипетського краю, Я знову покажу Ізраїлю чудеса, гідні здивування.
16Побачать це інші народи й засоромляться, – незважаючи на всю свою силу, покладуть руки свої на уста, а їхні вуха оглухнуть.
17Вони лизатимуть порох, наче змії, плазуючи по землі. Сповнені жаху перед Господом, нашим Богом, вони з тремтінням виповзатимуть зі своїх криївок, адже Тебе вони злякаються.
18Хіба є ще такий Бог, як Ти, Котрий прощає гріхи, відпускаючи (забуваючи) провини залишка Своєї спадщини? Бог не постійно гнівається, позаяк Він – Той, Хто любить виявляти милосердя.
19Він знову змилується над нами, і змиє наші провини, – Ти кинеш у глибини моря всі наші гріхи.
20Тож вияви свою вірність Якову, і Твоє милосердя – Авраамові, як Ти й присягнув нашим батькам у ті давні часи.
Currently Selected:
МІХЕЯ 7: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
МІХЕЯ 7
7
Горе пророка через гріхи народу
1Горе мені, адже я себе відчуваю так, як дерево після збору врожаю, як виноградник після збору винограду, – жодного грона, щоб поживитись, жодної ранньої фіги, яку можна було би скуштувати.
2Зникли в краю побожні, й немає серед людей справедливого. Кожен, немов у засаді, чатує задля пролиття крові, – кожний полює за своїм братом, розставляючи для нього пастку.
3Їхні руки спритні для здійснення зла. Урядник чекає хабаря, – та й суддю можна підкупити, – про свої забаганки натякають знатні особи й усе викривляють.
4Найкращий з них, як колючка, і найчесніший – як терновий живопліт. Але надходить день твоїх відвідин, передвіщений твоїми вартовими. Неодмінно наступить для тебе страхіття.
5Тож не звіряйся другові і не покладайся навіть на найближчого, – на ту, котра розділяє з тобою ложе. Стережи двері своїх уст.
6Адже син безчестить батька, дочка повстає проти своєї матері, невістка – проти своєї свекрухи, – так що вороги людини – її домашні.
Надія Міхея на Божу справедливість та відновлення Ізраїлю
7Я ж спрямую свій погляд на Господа, очікуватиму Бога мого спасіння. Мій Бог мене вислухає!
8Не радій з мого горя, мій вороже!#7:8 Звернення у 8-10-му віршах деякі переклади подають в однині жіночого роду: «моя супротивнице», припускаючи, що пророк Міхей, як представник Божого народу, звертається до Ассирії. Хоч я і падаю, проте я встаю, – хоча іноді трапляється темрява, Господь – моє світло!
9Я витерплю Господній гнів, оскільки я згрішив проти Нього, – аж поки Він не розгляне мою судову справу, і не поновить мене в правах. Він виведе мене на світло, і я побачу Його справедливість.
10Мій ворог це побачить, і йому стане соромно через те, що він говорив мені: Де Той Господь, твій Бог? Своїми очима я дивитимусь, як його топтатимуть, наче болото на дорозі.
11 Настане такий день, коли твої мури будуть відбудовані, – хоча той день віддалений.
12Тоді до тебе приходитимуть від Ассирії, від міст Єгипту, – від самого Єгипту і до Євфрату, від моря й до моря, і від однієї гори до іншої гори.
13Але земля залишатиметься спустошеною разом зі своїми мешканцями через їхні вчинки.
Молитва Міхея
14Паси Свій народ, – молиться пророк, – Своїм посохом, провадь отару Своєї спадщини, яка перебуває, наче в лісі посеред Кармелю#7:14 Слово «Кармель» перекладається як «сад». Тому деякі переклади подають: «у лісі посеред саду».. Вони пастимуться на Башані та в Гілеаді, як і в давні часи.
15 Господь відповів: Як було за днів твого виходу з єгипетського краю, Я знову покажу Ізраїлю чудеса, гідні здивування.
16Побачать це інші народи й засоромляться, – незважаючи на всю свою силу, покладуть руки свої на уста, а їхні вуха оглухнуть.
17Вони лизатимуть порох, наче змії, плазуючи по землі. Сповнені жаху перед Господом, нашим Богом, вони з тремтінням виповзатимуть зі своїх криївок, адже Тебе вони злякаються.
18Хіба є ще такий Бог, як Ти, Котрий прощає гріхи, відпускаючи (забуваючи) провини залишка Своєї спадщини? Бог не постійно гнівається, позаяк Він – Той, Хто любить виявляти милосердя.
19Він знову змилується над нами, і змиє наші провини, – Ти кинеш у глибини моря всі наші гріхи.
20Тож вияви свою вірність Якову, і Твоє милосердя – Авраамові, як Ти й присягнув нашим батькам у ті давні часи.
Currently Selected:
:
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)