МАТВІЯ 27:32-66

Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест. Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище, дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити. А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг і, посідавши, стерегли Його там. Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус – Цар юдейський. Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного – праворуч, другого – ліворуч. А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста! Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили: Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста – і повіримо в Нього. Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я – Божий Син! Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього. Від шостої години по всій землі тривала темрява – аж до дев’ятої години. А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув? Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю. І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити. Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати. Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа. І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися, гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих встали і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом. А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син! Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому. Поміж ними була Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосипа, мати Зеведеєвих синів. Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосип, який і сам був учнем Ісуса; він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати. Взявши тіло, Йосип обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов. Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу. Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну! Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! – бо буде цей останній обман гірший від першого. Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте. Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.