МАТВІЯ 13
13
Притча про сіяча
1 #
Мр. 4:1–9; Лк. 8:4–8. #
Мт. 13:36. Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
2 #
Мр. 2:13, 3:9. і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
3 #
Мт. 10:34. І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
4І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, й прилетіли птахи та визбирали його.
5Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, й швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
6 #
Як. 1:11; Ів. 15:6. а як піднялося сонце, – зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
7 #
Йов 31:40. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
8А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
9 #
Мт. 11:15. Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!
Чому Ісус говорив притчами?
10 #
Мр. 4:10–12; Лк. 8:9. #
Мт. 13:3. Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
11 #
1 Кор. 2:10; Рим. 11:25. А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
12 #
Мт. 25:29; Мр. 4:25. Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
13 #
Мр. 8:18; Лк. 19:42; Ів. 12:40; Єр. 5:21. Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, – не чують і не розуміють;
14 #
Дії 13:40, 28:26; Іс. 6:9. і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
15Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
16 #
Мт. 16:17; Лк. 10:23; Іс. 52:15. Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
17 #
Мт. 10:41; Євр. 11:13; 1 Пет. 1:10; Ів. 8:56. Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
Пояснення притчі про сіяча
18 #
Мр. 4:13–20; Лк. 8:11–15. Отже, послухайте притчу про сіяча.
19До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
20А посіяне на кам’янистому ґрунті – це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
21але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
22 #
Мт. 6:19–34; Лк. 14:18–20, 21:34; Мр. 10:23. Посіяне в тернях – це той, хто слухає слово, але клопоти цього віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
23А посіяне в добру землю – це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід – один родить у сто разів, інший – у шістдесят, а ще інший – у тридцять.
Притча про кукіль
24 #
Мт. 13:36–43. Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
25 #
Мр. 4:27. Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов.
26А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
27Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
28А він сказав їм: Людина‑ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
29Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
30 #
Об. 14:15; Мт. 3:12. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
Притча про гірчичне зерно і про закваску
31 #
Мр. 4:30–32; Лк. 13:18. #
Мт. 17:20. Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі;
32 #
Дан. 4:9,18; Єз. 17:23, 31:6; Пс. 103:12. воно, хоч і найменше з усіх зерен, та, коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
33 #
Лк. 13:20; Мт. 16:6; 1 Кор. 5:6; 1 М. 18:6. Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок#13:33 Євр. міра сат – приблизно 12 літрів. борошна, поки все вкисло.
34 #
Мр. 4:33; Мт. 13:3. Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
35 #
Пс. 77:2; 1 Кор. 2:7. щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
Пояснення притчі про кукіль
36 #
Мт. 13:1,24–30. Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
37 #
1 Ів. 3:9. Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, – це Син Людський,
38 #
1 Кор. 3:9; Ів. 8:44. а поле – це світ; добірне ж насіння – це сини Царства; кукіль – це сини лукавого;
39 #
Мт. 13:40,49, 24:3, 28:20; Євр. 9:6. ворог, що його посіяв, – це диявол; жнива – це кінець світу, а женці – це ангели.
40 #
Мт. 3:10. Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
41 #
Мт. 24:31, 25:31–46, 20:21, 7:23; Пс. 140:9; 1 Ів. 3:4. Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
42 #
Дан. 3:6; Мт. 8:12. і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
43 #
Мт. 17:2; Суд. 5:31; 2 Сам. 23:3; Дан. 12:3; Мт. 11:15. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
Притчі про скарб, перлину та невід
44 #
Пр. 2:4; Мт. 19:21,29; Лк. 14:33; Фил. 3:7. Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, й купує те поле.
45Ще Царство Небесне подібне до людини, – до купця, який шукає гарних перлин;
46знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
47 #
Мт. 22:9, 4:19; Ав. 1:14. Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
48а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
49 #
Мт. 13:39, 25:32; Пс. 1:5. Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з‑поміж праведних,
50 #
Дан. 3:6; Мт. 8:12. і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
51[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
52 #
Мт. 23:34, 20:1, 21:33, 12:35; Мр. 1:27. Він же сказав їм: Тому‑то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини‑господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове й старе.
Ісуса не приймають на батьківщині
53 #
Мт. 7:28. #
Мр. 6:1–6а; Лк. 4:16–30. Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.
54 #
Мт. 7:28, 14:2. Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
55 #
Мт. 12:46,48; Ів. 2:1,12, 6:42, 19:25; Дії 1:14, 12:17. Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його – Яків, Йосип, Симон і Юда?
56 #
Ів. 7:15. Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
57 #
Мт. 11:6; Ів. 4:44. І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, – хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.
58І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.
Currently Selected:
МАТВІЯ 13: CUV
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
МАТВІЯ 13
13
Притча про сіяча
1 #
Мр. 4:1–9; Лк. 8:4–8. #
Мт. 13:36. Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
2 #
Мр. 2:13, 3:9. і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
3 #
Мт. 10:34. І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
4І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, й прилетіли птахи та визбирали його.
5Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, й швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
6 #
Як. 1:11; Ів. 15:6. а як піднялося сонце, – зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
7 #
Йов 31:40. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
8А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
9 #
Мт. 11:15. Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!
Чому Ісус говорив притчами?
10 #
Мр. 4:10–12; Лк. 8:9. #
Мт. 13:3. Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
11 #
1 Кор. 2:10; Рим. 11:25. А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
12 #
Мт. 25:29; Мр. 4:25. Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
13 #
Мр. 8:18; Лк. 19:42; Ів. 12:40; Єр. 5:21. Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, – не чують і не розуміють;
14 #
Дії 13:40, 28:26; Іс. 6:9. і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
15Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
16 #
Мт. 16:17; Лк. 10:23; Іс. 52:15. Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
17 #
Мт. 10:41; Євр. 11:13; 1 Пет. 1:10; Ів. 8:56. Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
Пояснення притчі про сіяча
18 #
Мр. 4:13–20; Лк. 8:11–15. Отже, послухайте притчу про сіяча.
19До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
20А посіяне на кам’янистому ґрунті – це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
21але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
22 #
Мт. 6:19–34; Лк. 14:18–20, 21:34; Мр. 10:23. Посіяне в тернях – це той, хто слухає слово, але клопоти цього віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
23А посіяне в добру землю – це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід – один родить у сто разів, інший – у шістдесят, а ще інший – у тридцять.
Притча про кукіль
24 #
Мт. 13:36–43. Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
25 #
Мр. 4:27. Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов.
26А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
27Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
28А він сказав їм: Людина‑ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
29Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
30 #
Об. 14:15; Мт. 3:12. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
Притча про гірчичне зерно і про закваску
31 #
Мр. 4:30–32; Лк. 13:18. #
Мт. 17:20. Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі;
32 #
Дан. 4:9,18; Єз. 17:23, 31:6; Пс. 103:12. воно, хоч і найменше з усіх зерен, та, коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
33 #
Лк. 13:20; Мт. 16:6; 1 Кор. 5:6; 1 М. 18:6. Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок#13:33 Євр. міра сат – приблизно 12 літрів. борошна, поки все вкисло.
34 #
Мр. 4:33; Мт. 13:3. Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
35 #
Пс. 77:2; 1 Кор. 2:7. щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
Пояснення притчі про кукіль
36 #
Мт. 13:1,24–30. Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
37 #
1 Ів. 3:9. Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, – це Син Людський,
38 #
1 Кор. 3:9; Ів. 8:44. а поле – це світ; добірне ж насіння – це сини Царства; кукіль – це сини лукавого;
39 #
Мт. 13:40,49, 24:3, 28:20; Євр. 9:6. ворог, що його посіяв, – це диявол; жнива – це кінець світу, а женці – це ангели.
40 #
Мт. 3:10. Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
41 #
Мт. 24:31, 25:31–46, 20:21, 7:23; Пс. 140:9; 1 Ів. 3:4. Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
42 #
Дан. 3:6; Мт. 8:12. і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
43 #
Мт. 17:2; Суд. 5:31; 2 Сам. 23:3; Дан. 12:3; Мт. 11:15. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
Притчі про скарб, перлину та невід
44 #
Пр. 2:4; Мт. 19:21,29; Лк. 14:33; Фил. 3:7. Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, й купує те поле.
45Ще Царство Небесне подібне до людини, – до купця, який шукає гарних перлин;
46знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
47 #
Мт. 22:9, 4:19; Ав. 1:14. Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
48а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
49 #
Мт. 13:39, 25:32; Пс. 1:5. Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з‑поміж праведних,
50 #
Дан. 3:6; Мт. 8:12. і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
51[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
52 #
Мт. 23:34, 20:1, 21:33, 12:35; Мр. 1:27. Він же сказав їм: Тому‑то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини‑господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове й старе.
Ісуса не приймають на батьківщині
53 #
Мт. 7:28. #
Мр. 6:1–6а; Лк. 4:16–30. Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.
54 #
Мт. 7:28, 14:2. Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
55 #
Мт. 12:46,48; Ів. 2:1,12, 6:42, 19:25; Дії 1:14, 12:17. Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його – Яків, Йосип, Симон і Юда?
56 #
Ів. 7:15. Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
57 #
Мт. 11:6; Ів. 4:44. І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, – хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.
58І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.
Currently Selected:
:
Highlight
Copy
Compare
Share
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)