ЛУКИ 23:26-49

І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест. Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його. Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми, бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували. Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! – і горбам: Покрийте нас! Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим? І вели з Ним на страту також інших двох злочинців. І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців – одного праворуч, а другого – ліворуч. Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб. А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець! Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет і казали: Якщо Ти – юдейський Цар, спаси Себе! Над Ним був напис, [зроблений грецьким, латинським та єврейським письмом]: Це – Цар юдеїв. Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас! А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений? Але ми – справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив! І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє! А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю! І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі – до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа. Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: Справді, праведний був Цей Чоловік! Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися. На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галилеї.