БУТТЯ 6:1-12
БУТТЯ 6:1-12 CUV
Коли кількість людей на землі почала зростати, в них народилися дочки. А сини Божі, побачивши, що людські дочки вродливі, брали їх собі за жінок, хто яку вподобав. І промовив Господь: Дух Мій не перебуватиме в людях повік, бо вони – тіло. Тож їхнього віку буде сто двадцять років. У ті дні на землі жили велетні, особливо після того, як входили Божі сини до людських дочок, які народжували їм. Це були силачі – відомі люди стародавнього світу. Побачив Господь, що дуже велика розбещеність людей на землі, й усі бажання їхніх сердець повсякчасно спрямовані лише на зло, тож засмутився Господь, що створив людину на землі, і сповнилося болем серце Його. Через те Господь сказав: Знищу людину, яку Я створив, з поверхні землі, – від людини до тварини, плазунів і небесних птахів. Бо жалкую, що їх Я створив. Однак Ной знайшов прихильність у Господніх очах. А ось родовід Ноя: Ной був праведним чоловіком, досконалим серед свого оточення. Ной ходив з Богом. Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета. Земля ж зіпсувалась перед Богом, і наповнилась земля насильством. Бог оглянув землю, – і ось вона зовсім зіпсута, бо кожне тіло викривило свою дорогу на землі.





