ДІЇ 8:26-40

Ангел Господній промовив до Пилипа, кажучи: Встань і йди на південь, – на шлях, що йде з Єрусалима до Ґази, він пустинний. Він встав і пішов. І ось муж, – скопець з Ефіопії, – вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим; повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю. Дух же сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці! Пилип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш? Той відказав: Як же можу я розуміти, коли ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа, щоб увійшов і сів біля нього. А місце із Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, – Він не відкриває уст Своїх. У Його приниженні відмовлено Йому в суді. [Але] хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі! Обізвався скопець і сказав Пилипові: Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого? Відкривши уста й почавши з цього Писання, Пилип благовістив йому про Ісуса. Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І скопець каже: Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися? [А Пилип йому сказав: Якщо віриш усім своїм серцем, – то можна. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!] І наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду – Пилип і скопець; і він охрестив його. Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Пилипа, і скопець більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів. Пилип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім містам, аж поки не прийшов до Кесарії.