2 САМУЇЛА 9:1-13

Якось Давид запитав: Чи хтось ще залишився з родини Саула, щоб я міг виявити до нього милосердя заради Йонатана? В родині Саула був слуга на ім’я Ціва, – тож його покликали до Давида. І цар його запитав: Чи то ти є Ціва? Він відповів: Так, я – твій слуга! Далі цар запитав: Чи ще хтось залишився з дому Саула, щоб я міг виявити до нього Боже милосердя! І Ціва відповів цареві: Є ще син Йонатана, кривий на ноги. Тоді цар запитав його: А де він? Ціва відповів царю: Він мешкає в домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі! Цар Давид послав, і забрав його з Ло-Девара, з дому Махіра, Амміїлового сина. І коли Мефівошет, син Йонатана і внук Саула, прибув до Давида, то впав долілиць і поклонився. А Давид запитав: Ти Мефівошет? І той відповів: Так, я – твій слуга! Тоді промовив до нього Давид: Не бійся! Адже я справді хочу виявити до тебе милосердя заради твого батька Йонатана. Я хочу повернути тобі всі поля твого дідуся Саула. Що ж до тебе, то ти постійно харчуватимешся за моїм столом. Той ще раз поклонився і сказав: Хто я такий, твій слуга, що ти звернув увагу на такого мертвого пса, яким є я? Після цього цар покликав Ціву, Саулового слугу, й сказав йому: Усе, що належало Саулові та всій його родині, я передав внукові твого володаря. А ти, разом зі своїми дітьми і своїми слугами, будете обробляти ту землю, – будете збирати врожаї хліба для твого господаря, аби ви всі мали що їсти. А Мефівошет, внук твого володаря, постійно харчуватиметься з мого столу. Що ж до Ціви, то він мав п’ятнадцять синів і двадцять слуг. Ціва відповів цареві: Все, що звелів мій володар цар, своєму слузі, так твій слуга учинить! З того часу Мефівошет харчувався зі столу царя, як один із царських синів. У Мефівошета був ще малолітній син на ім’я Міха, тоді як усі мешканці дому Ціви, були слугами Мефівошета. Сам Мефівошет мешкав у Єрусалимі, оскільки постійно харчувався зі столу царя. До того ж він був кульгавим на обидві свої ноги.