1 САМУЇЛА 16:1-23

Згодом Господь сказав Самуїлові: Доки ти сумуватимеш з приводу Саула? Я відкинув його від владарювання над Ізраїлем! Наповни твій ріг єлеєм помазання і йди; Я посилаю тебе до вифлеємця Єссея, адже з-посеред його синів Я угледів Собі царя. Самуїл же відповів: Хіба можу я туди піти? Дізнається про це Саул, і вб’є мене! Але Господь сказав: Візьми з собою ялівку зі стада і скажи: Я прийшов принести жертву Господу. Запроси на жертовну трапезу Єссея, а там Я тобі скажу, що маєш робити. Помажеш для Мене того, на кого тобі вкажу! І Самуїл учинив так, як звелів Господь. Коли він прийшов у Вифлеєм, то стривожені старійшини міста, вийшовши йому назустріч, запитали: Чи твій прихід з миром? А він відповів: З миром! Я прийшов, аби принести жертву Господу. Тож освятіться, аби також піти зі мною на жертвоприношення! Потім він освятив Єссея разом із його синами, та запросив їх на жертвоприношення. Так сталося, що коли вони прийшли, Самуїл звернув увагу на Еліява й подумав: Напевно, цей і є Господнім помазаником! Але Господь сказав Самуїлові: Не дивись на його вроду, та на його високий зріст, тому що Я його відхилив. Адже Бог дивиться не так, як дивиться людина. Людина дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце! Тоді Єссей покликав Авінадава, і провів його перед Самуїлом, але Самуїл сказав: І цього Господь не обрав. Далі Єссей привів Шамму, однак Самуїл сказав: І цього також Господь не обрав. Так Єссей провів перед Самуїлом сім своїх синів. Але Самуїл повідомив Єссею: Жодного з них Господь не обрав. І Самуїл запитав Єссея: Чи це вже всі твої хлопці? А той відповів: Є ще наймолодший, але він пасе отару! Та Самуїл сказав Єссею: Пошли за ним і приведи. Адже не сядемо за стіл, аж доки він не прийде сюди! Він послав, і привели його. Це був рум’яний, вродливий на вигляд, з гарними очима юнак. І Господь промовив: Встань і помаж його, бо це – він! Тоді Самуїл взяв ріг з єлеєм, і помазав його поміж його братами. Господній Дух зійшов на Давида, і з того дня й надалі перебував на ньому. А Самуїл повернувся в Раму. Коли ж від Саула Господній Дух відійшов, його почав непокоїти злий дух від ГОСПОДА. І слуги Саула сказали йому: Тебе непокоїть злий дух від Бога, тому нехай наш володар накаже своїм слугам, які при тобі, пошукати чоловіка, який уміє грати на гуслах; тож коли тебе непокоїтиме злий дух від Бога, він перед тобою заграє, і тобі стане краще. Тоді Саул наказав своїм слугам: Пошукайте мені чоловіка, котрий гарно грає, і приведіть його до мене! Відповідаючи, один із слуг сказав: Якось я бачив Єссейового сина, вифлеємця, який чудово грав. До того ж він справжній сильний лицар, доброчесний і розважливий у слові чоловік. Та й на вигляд він вродливий, і з ним Господь. Саул негайно послав до Єссея гінців з наказом: Пришли до мене свого сина Давида, який опікується отарою! Єссей поклав на осла мішок із зерном, бурдюк вина, одне козеня з отари, й відіслав усе це Саулові разом зі своїм сином Давидом. Отже, Давид прибув до Саула, й почав йому служити. Саул дуже його полюбив, і призначив своїм зброєносцем. Після того Саул послав до Єссея гінців сказати: Нехай Давид залишається у мене на службі, адже він мені подобається! І коли траплялось, що дух від Бога находив на Саула, то Давид брав гусла, і його руки вправно вигравали, Саул відчував полегшення, він заспокоювався, і злий дух залишав його.