Від Іоана 1
UMT

Від Іоана 1

1
Пришестя Христа
1Ще до існування світу було Слово#1:1 Слово З грецької «логос»: будь-який засіб зв’язку або повідомлення інформації. У цьому випадку воно означає «Христос», через Якого Господь сповістив світові про Себе. Також див.: Ін. 1:10, 14, 16.,
і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
2Той, Хто був Словом,
був з Богом споконвіку.
3Все було створене через Нього,
і ніщо не було створене без Нього.
4В Ньому було життя,
і воно було Світлом#1:4 Світло Йдеться про Ісуса Христа (Слово), Який приніс світові істинне розуміння Бога. Також див.: Ін. 1:7. для людей.
5Світло сяє в пітьмі,
й темрява не здолала#1:5 не здолала Або «не зрозуміла». світла.
6Був собі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан. 7Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього. 8Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього, 9про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині. 10Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його. 11Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.
12Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими. 13Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога. 14І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди. 15Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною — величніший за мене, бо Він був і до мене”. 16-17Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа. 18Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Той, Хто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є»#1:18 Той… який Бог є Деякі древньогрецькі рукописи наводять: «Він найближчий до Отця, і тому, коли ми бичили Його, ми бачили Бога»..
Свідчення Іоана про Ісуса
(Мт. 3:1-12; Мк. 1:1-8; Лк. 3:1-9, 15-17)
19-20Коли юдейські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».
21«То хто ж ти такий? — Спитали вони, — Ілля?» «Ні», — відповів він. «Може, пророк?»#1:21 пророк Можливо, вони мали на увазі пророка, якого Господь обіцяв Мойсею послати народу Своєму. Див.: Повт. Закону 18:15-19. Він знову відповів: «Ні».
22Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?» 23Іоан сказав словами пророка Ісаї:
«Я голос Того, хто гукає в пустелі:
„Зробіть прямим шлях для Господа”».#Іс. 40:3.
24Цих людей, які розпитували Іоана, послали фарисеї. 25Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?» 26-27У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».
28Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.
Ісус — Ягня Боже
29Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу. 30Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене. 31Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він — Христос”».
32І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому. 33Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”. 34Я це бачив і свідчу, що Він і є Син Божий#1:34 Він і є Син Божий Деякі древньогрецькі рукописи наводять: «Він — Обранець Божий».».
Перші Ісусові учні
35Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями. 36Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже». 37Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом. 38Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).
39«Ходімо, побачите», — відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години. 40Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.
41Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»). 42Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою»#1:42 Кифа Це ім’я перекладається як «Петро», що означає «камінь», «скеля»..
43Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною». 44Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро. 45Коли Пилип зустрів Нафанаїла#1:45 Нафанаїл Це ім’я зустрічається лише у Ін. 1:45-51; 21:2. Див.: Мт. 10:3; Мк. 3:18; Лк. 6:14., то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син». 46Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».
47Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства#1:47 не має лукавства У Старому Заповіті інше ім’я Ізраїля було Яків, яке характерізується словами «обман» або «хитрість», за які він був добре відомий. Див.: Бут. 27:35-36.». 48«Звідки Ти знаєш мене?» — спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом». 49«Равві, Ти — Син Божий, Цар Ізраїлю», — сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те: 50«Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива». 51І додав: «Істинно кажу тобі: побачиш ти, як небо розкриється і Ангели Господні підійматимуться та спускатимуться#1:51 Див.: Бут. 28:10-17. Цей вірш є частиною оповіді про сон Якова, де він бачив сходи, що вели з землі й аж до самого неба, та Божих Ангелів, які походжали тими сходами вгору і вниз. на Сина Людського».