Псалми 55
55
1Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. В ислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм. 2Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати, 3Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене. 4Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене. 5Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене. 6І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би. 7Полинув би я далеко, став би жити в пустинї. 8Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі. 9Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї. 10День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда. 11Роблять пакостї один одному, гнобленнє і зрада не щезають з їх улицї. 12Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него; 13А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий, 14З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили. 15Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх. 16Кличу до Бога, і Господь спасає мене. 17Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос. 18Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене. 19Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога. 20Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій. 21Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі. 22Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався. 23А ти, Боже, провалиш їх в яму погибелї: люде кровожадні і зрадники не дожиють половини віку свого. Я ж буду вповати на тебе.
Currently Selected:
Псалми 55: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Псалмів 55
55
1На закінчення. Про народ, віддалений від святині. Псалом Давида — на згадку про те, як його затримали филистимці в Ґеті.
2Помилуй мене, Господи, бо по мені пройшлася людина, весь день гнітила мене, ворогувала зі мною.
3Мої вороги весь день нападали на мене з погордою, адже безліч тих, які нападають на мене від світанку.
4Вдень [не] буду боятися, бо на Тебе покладаю надію.
5Перед Богом увесь день віддаватиму хвалу своїми словами. На Бога покладаю надію. Не матиму страху, бо що заподіє мені людина?
6Весь день відчували огиду до моїх слів, усі їхні задуми — на зло мені.
7Будуть жити поряд і таїти; вони вистежуватимуть мою п’яту, оскільки з нетерпінням чекають на мою душу.
8У жодному разі Ти не врятуєш їх, у гніві, Боже, зведеш в могилу народи.
9Я відкрив перед Тобою своє життя, Ти поклав сльози мої перед Собою, — як і є у Твоїй обітниці.
10Того дня, коли я закличу до Тебе, мої вороги втечуть геть. Ось пізнав я, що Ти — мій Бог.
11Перед Богом віддаватиму хвалу Слову, у Господі віддаватиму хвалу Слову.
12На Бога я покладаю надію, тож не буду боятися! Що заподіє мені людина?
13На мені, о Боже, обітниці прославляти Тебе, які я виконаю.
14Адже Ти визволив мою душу від смерті, а мої ноги — від спотикання, щоб я у світлі живих був Богові до вподоби.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)