Parallel
31
1Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н а тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене. 2Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене! 3Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене. 4Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя. 5В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди! 6Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа. 7Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї, 8І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі. 9Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє. 10Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли. 11Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене. 12Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина. 13Чув бо я брехню від багацько людей - кругом пострах - як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє. 14Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій! 15Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх! 16Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй! 17Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють! 18Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника! 19Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе. 20Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих. 21Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї. 22Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе. 23Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї. 24Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.