Псалми 106
UKRK
106
1Хвалїте Господа! П рославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки! 2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його? 3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість! 4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм! 5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм. 6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє. 7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря. 8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою. 9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи. 10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога. 11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався. 12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому. 13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його. 14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї. 15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх. 16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа. 17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама. 18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних. 19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем. 20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується. 21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї, 22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі. 23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї. 24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його; 25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали. 26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї, 27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях. 28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів. 29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара. 30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула. 31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки. 32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха. 33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами. 34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь; 35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх. 36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались. 37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили; 38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові. 39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми. 40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його; 41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними. 42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх. 43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою. 44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх; 45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його. 46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали. 47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!