Приповiстi 1
1
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського, 2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні; 3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї; 4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність; 5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради; 6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх: 7Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку. 8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту; 9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі. 10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх; 11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного, 12Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть; 13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом; 14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, - 15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї, 16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові. 17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла; 18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам. 19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали. 20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах; 21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи: 22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне? 23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої. 24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав; 25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли. 26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас; 27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота. 28Тодї кликати муть мене, - та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, - та не знайдуть мене. 29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли, 30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми; 31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми. 32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх; 33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Currently Selected:
Приповiстi 1: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Книга Приказок 1
1
Вступ
1Це приказки Соломона, Давидового сина, царя Ізраїлю.
2Вони написані, щоб пізнати мудрість і навчання,
щоб осягнути зміст висловлювань,
які ведуть до розуміння.
3Вони допоможуть дістати науку й прозріння,
праведність, справедливе й чесне життя,
4щоб дати нелукавому прозорливості,
молодим — знання та розважливість.
5Нехай мудрий теж почує і набереться знань,
а розумний дістане поради,
6як збагнути приказки й дива,
слова мудреців та їхні таємничі вислови.
7Шана до Господа — це благання знань;
невігласи нехтують мудрістю й настановами.
Соломонові поради його сину
8Сину мій#1:8 Сину мій Книга Приказок, напевно, була написана для хлопчика-підлітка, який готується стати чоловіком. Ця книга навчає, як треба жити тій людині, яка поважає і любить Господа., прислухайся до настанов батька свого
й не відкидай повчань матері своєї, бо їхні напучення —
9це гарний вінок із квітів для твоєї голови
й намисто на шию.
Застороги проти лихого товариства
10Сину мій, якщо тебе зваблюють грішники,
не поступайся їм.
11Якщо вони говорять:
«Ходімо з нами, давай влаштуємо засідку
і вполюємо невинних,
пустимо їм кров безпричинно.
12Проковтнемо їх живцем, як Шеол,
згубимо невинних, як могила.
13Ми знайдемо різноманітні цінні скарби,
наповнимо домівки свої награбованим добром.
14Ти матимеш добру частку здобичі —
між усіма розділимо багатство».
15Сину мій, не водися з ними.
Не ставай на їхній шлях,
16бо їхні ноги прямують до зла,
бо вони спішать пролити кров.
17Марно розкидати сіті у птаха на очах.
18Ці люди чатують у засідці,
щоб дочекатись власної крові.
Вони влаштовують засідку на власне життя.
19Такий кінець спіткає кожного,
хто зазіхає на чуже добро.
Воно відбере життя в тих, хто ним заволодів.
Добра жінка — мудрість
20Мудрість#1:20 Мудрість У цій книзі Соломон розповідав про Мудрість і Глупоту на прикладі двох жінок: «Мудрість допомагає служити Господу, глупа — грішити». гукає на вулиці,
підносить голос у людних місцях,
21лунає на гомінкому перехресті,
при вході до міської брами, промовляє таке:
22«Доки ви, невігласи,
будете кохатися у власному неуцтві?
Доки насмішники вдовольнятимуться глузуванням?
Як довго ще нерозумні зневажатимуть пізнання?
23Якщо ви зважите на мій докір,
тоді я відкриюся перед вами,
сповіщу вам свої міркування.
24Бо я закликала вас,
але ж ви відмовлялися слухати,
я простягла руку, але ніхто не звернув уваги,
25бо ви зневажили всі мої поради,
і на моїх докорів не слухали.
26Тепер уже я посміюся з ваших бід,
я позбиткуюся з вас, коли вас охопить жах.
27Коли вас поглине страх, немов буря,
коли закружляє вас вихор нещасть,
коли зваляться на вас лиха та муки.
28Тоді ви покличете мене, а я не відгукнуся,
тоді шукатимете мене, але не знайдете.
29За те, що ненавиділи пізнання
і не зважилися шанувати Господа,
30що не сприйняли моїх порад
і відкинули мої докори,
31вони пожинатимуть плоди таких життєвих шляхів
і будуть втішені власними дурними порадами.
32Адже відступництво нерозважливих згубить їх,
самовдоволеність дурнів знищить їх.
33Але той, хто прислухатиметься до мене,
житиме безпечно, спокійно,
бо йому нічого буде боятися насильства і зла».
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International