Псалми 49
49
ПСАЛОМ 49 (50)
1Псалом Асафів.
Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
2Із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні! 3Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно! 4Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити: 5Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною. 6І небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села. 7Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення, 9не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх, 10бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір, 11Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені! 12Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній! 13Чи Я м’ясо бичків споживаю, і чи п’ю кров козлів? 14Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому, 15і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене! 16А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
17Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув. 18Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав. 19Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете. 20Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері... 21Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої! 22Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати! 23Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!
Currently Selected:
Псалми 49: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Псалми 49
49
1Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. С лухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї. 2Сини людські як і сини мужів - старшин, разом багаті і вбогі. 3Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум. 4Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою: 5Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною, 6Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються. 7Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него, 8(Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.) 9Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння. 10Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають. 11В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами. 12Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь. 13Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою. 14Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його. 15. Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене. 16Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його. 17Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу. 18Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі, 19То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла. 20Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in