Різдво очима ХристаЗразок

Воля Отця

«Тоді Я сказав: Ось іду, — в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!» ЄВР. 10:7

Коли батьки й бабусі з дідусями воркують над новонародженим членом родини, то часто діляться своїми сподіваннями й планами, чого ця маленька дівчинка досягне, й ким цей маленький хлопчик може стати. Втім, було б чудово, якби маленькі діти самі могли заявити про свої наміри й цілі в житті. І це ще одна річ, яка робить Ісуса унікальним — Він справді ввійшов у світ, заявляючи: «Я прийшов, щоб волю чинити Твою, Боже».

Коли Йому було дванадцять років, Ісусові батьки знайшли Його в храмі, коли Він розмовляв із релігійними провідниками й вчителями. Вони шукали Його три дні, не подумавши зазирнути туди, й були спантеличені, але Він відповів: «Хіба ви не знали, що Мені повинно бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» (Лук. 2:49). Він із раннього дитинства чітко розумів Свою мету.

А що то за воля Отця, яку прийшов чинити Христос? Біблія говорить, що пославши Ісуса, Бог дав Своєму народові Того, Хто виконає вимоги Закону через повне підкорення, і понесе покарання за гріх, щоб звільнити чоловіків і жінок із його неволі. Прихід Спасителя був запланований ще від вічності, й обіцяний в усьому Старому Заповіті, у «звої книжки». Ісус, Який ввійшов у світ дитям у яслах, є виконанням нашого спасіння.

Щомиті у Своєму житті, чи то переживаючи спокуси сатани, чи страждаючи в Гетсиманському саду, Ісус знав і пам’ятав Свою мету. Він розумів, що знаходиться там відповідно до волі Отця. І хоч Він благав, щоб чаша страждань пройшла повз Нього, та підкорився Отцеві в досконалому послуху. Як і в будь-якої людини, в Нього виникала спокуса ухилитися від волі Отця, але Він все одно молився: «Та проте, — не як Я хочу, а як Ти» (Мт. 26:39-46).

Ісусове уявлення про причину Свого приходу не було туманним, і оскільки Він жив відповідно до волі Отця, то ми приєднаємось до Нього у вічності, радіючи у всьому, що Він звершив для нас.

Жодним ділом рук своїх
Не сповню вимог Твоїх,
Хоч завзято б працював,
Сльози гіркі проливав,
Цим свій гріх я б не сплатив,
Ти спасаєш, тільки Ти.

Сьогодні ми з вами можемо жити для виконання Божої волі, не боячись покарання за неслухняність, а з вірою у те, що ми вже блаженні в Христі. Через те, що Він був завжди слухняний, ми отримали прощення за невдалі спроби чинити так само, й свободу радісно шукати волю Отця — не тому, що повинні, а тому, що хочемо.

• до яких змін у мисленні закликає мене Бог?
• яким чином Бог змінює схильності мого серця — те, що я люблю?
• до яких дій закликає мене сьогодні Бог?