Різдво очима ХристаЗразок

Різдво згідно з Христом

«Тому-то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав». ЄВР. 10:5-6

Євангелії від Матвія та Луки знайомлять нас із цілою плеядою різдвяних осіб, які нам уже доволі добре відомі: Йосип, Марія, пастухи, мудреці тощо. Іноді ми навіть беремо до уваги менш відомих людей, як-от Захарія, Єлизавету, Анну та Симеона. Кожної різдвяної пори нас, мабуть, пригощають проповідями й дослідженнями з погляду мало не кожного з цих героїв. І все ж, існує один помітний виняток: дивно, але мало хто з нас міркував над Різдвом із погляду Ісуса.

У цьому вірші автор Послання до євреїв розповідає нам, що коли Ісус виступив на історичну арену, то промовив слова з Псалма 39. Вони так само підходять тільки Ісусу, як кришталевий черевичок підходив тільки на ногу Попелюшки.

Бог готувався до першого Різдва впродовж століть старозавітної історії, адже всі старозавітні жертви були просто тінню тієї реальності, на яку вказували. Ті жертви передбачали смерть тварин, яких потрібно було тягнути до вівтаря. Вони не мали вибору; їх просто змушували виконувати це служіння. Але ще до того, як взяти на Себе людськість, Ісус знав, що Його роль — Його жертва — буде іншою. Він погодився добровільно. У найсмиреннішій із форм, і в неочікуваній обставі Бог-Син узяв приготоване Йому тіло — приготоване як «викуп за багатьох» (Мт. 20:28). Він поглянув на цей зламаний світ і його грішних людей, і сказав до Свого Отця: «Так, Я піду туди. Стану одним із них, і помру за них».

Петро усвідомлює значення Христової смерті, коли пише: «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися» (1 Петр. 2:24). Ісус, бувши повністю Богом і повністю людиною, увійшов у цей світ зробити у Своєму тілі те, чого жодна тваринна жертва зробити не могла: Він поніс наше покарання, очистив нашу совість і простягнув божественне милосердя. Він досконало виконав усе необхідне для того, щоби грішні чоловіки та жінки ввійшли у спільність із Богом.

Це абсолютно відрізняється від обіцянки просто релігії, у якій правила й зусилля стають засобами в намаганні зійти на небо. І навпаки, — послання ясел є посланням визвольної милості. Бог дивовижним чином узяв на Себе ініціативу й прийшов урятувати нас через Ісуса. Щоби знайти Бога, нам не потрібно вирушати в далеку дорогу, бо Христос, новонароджений Цар, знав Свою роль. Як правильно реагувати? Просто смиренно схилитися перед Ним, щиросердно прославити Його, й з нетерпінням чекати на Нього всі свої дні.

• до яких змін у мисленні закликає мене Бог?
• яким чином Бог змінює схильності мого серця — те, що я люблю?
• до яких дій закликає мене сьогодні Бог?