ДЕНЬ 3: НАДАХАЄМО

Чи надихає мене моя віра? І чи надихаю я інших своєю вірою? Це два питання, на які Апостол Павло зміг із впевненістю відповісти: Так! В уривках, які ми є декілька цікавих моментів, що можуть допомогти на шляху до міцної віри, яка змінює життя і мотивує інших.

Павло не соромився віри

На початку Послання до римлян, майже одразу після привітання, Павло говорить, що йому не соромно проповідувати Радісну Звістку Христа. Здавалося б, чому це за Євангеліє має бути соромно? Бо в часи Павла християнство було малочисельним і непопулярним. Християни не могли розраховувати на спокійне, мирне життя, не говорячи вже про визнання в світі. І Павло з іншими християнами мав змінити це. Натхнення і віра маленької групи людей в масштабі століть перевернули Римську Імперію з ніг на голову. І через якийсь час імператор Костянтин проголосив християнство державною релігією в Римі.

І Павло, який проголошує, що його сила у вірі, досягає цим посланням не тільки Рим, але і наш з тобою сучасний світ! Навіть через дві тисячі років цей принцип: надихатися не людьми і не визнанням, не багатством і не владою, але одним єдиним хрестом Ісуса Христа - цей принцип діє і змінює людські життя.

Віра Павла надихала інших

У посланні ж до Филип’ян Павло говорить не менш цікаву та важливу істину. Він говорить, що труднощі, через які він пройшов, дали сміливості і відваги іншим християнам проголошувати Благу Звістку.

Ми всі не любимо дискомфорт і труднощі. І я маю на увазі тут справжні труднощі, тобто ситуації, в яких наперед не зрозуміло, чи вийде в мене щось, чи ні. Навіщо братися за великі справи, які можуть не принести результату? Але все змінюється тоді, коли ми бачимо на прикладі конкретних життів, як віра веде людей далі, ніж вони колись могли самі собі уявити. Насправді в цьому і полягаєвся суть. Неможливо бути християнином без віри. Віра привела апостола Павла в кайдани, і все ж він говорить, що все робить правильно, бо християнство розповсюджується все далі і далі на захід, і скоро вже Рим стане християнською столицею. І це не може не дивувати, бо така природа натхнення, яке християни дарують один одному.

Отже так ми розкриваємо натхнення, про яке ми говоримо в баченні студентського служіння Кемпус Юкрейн. Наше натхнення - в Христі, і ми вкладаємо в те, щоби ділитися цим натхненням з іншими.

Ось кілька питань, щоби глибше зрозуміти уривки про які сьогодні йшлося:

1. Чи є в твоєму житті християни, які тебе надихають? Чим саме ти надихаєшся в житті інших?
2. Чи виглядає твоє життя натхненним вірою в Ісуса? Що би ти міг змінити, щоби це натхнення було видно?
3. На твою думку, як і на що ти міг би надихати інших? Подумай, що може заважати тобі це робити.

Автор: Роман Железняк