Не просто тесляЗразок

Чи є біблійні записи надійними?

Ми повинні перевіряти історичну надійність Писання за тими ж суворими критеріями, які ми застосовуємо до всіх історичних документів.

Знання кількості збережених рукописів, надійності копій, їхньої узгодженості та часового інтервалу між оригіналом і збереженими копіями може допомогти нам переконатися, що текст, який ми маємо, є тим, що було записано спочатку. Крейг Бломберг, колишній старший науковий співробітник Кембриджського університету в Англії, а нині професор Нового Заповіту в Денверській семінарії, пояснює, що тексти Нового Заповіту «збереглися в набагато більшій кількості та з набагато більшою ретельністю, ніж будь-які інші стародавні документи». Бломберг робить висновок, що «97–99 % Нового Заповіту можна відтворити без жодних сумнівів»*1. Врахуйте, що станом на 2009 рік існує понад двадцять тисяч копій рукописів Нового Заповіту. «Іліада», яка посідає друге місце після Нового Заповіту за авторитетністю рукописів, має лише 643 рукописи.

Однак все одно потрібно визначити, наскільки точно автор записав оригінальний текст. Здатність автора розповісти правду тісно пов'язана з географічною та хронологічною близькістю свідка до подій, що записуються. Описи життя та вчення Ісуса в Новому Заповіті були записані людьми, які або самі були очевидцями, або розповідали про очевидців реальних подій чи вчень Христа. Розглянемо як приклад Луку 1:1-4. Вчені визнають історичну точність Луки. «Загальний консенсус як ліберальних, так і консервативних вчених полягає в тому, що Лука є дуже точним істориком», — пояснює Джон Макрей, професор Нового Заповіту та археології у Вітон-коледжі.

«Він ерудований, красномовний, його грецька мова наближається до класичної якості, він пише як освічена людина, а археологічні відкриття раз за разом підтверджують, що Лука є точним у своїх висловлюваннях».*2

Дійсно, існує багато зовнішніх доказів поза Писанням, які також підтверджують його свідчення. У книзі «Історичний Ісус: стародавні свідчення про життя Христа» Гері Габермас ретельно документує позабіблійні свідчення про історичного Ісуса. Грецькі, римські та єврейські документи підтверджують ключові елементи життя, служіння та смерті Ісуса.

Отже, якщо хтось відкидає Біблію як історично ненадійну, то він або вона повинні відкинути всю літературу давнини. Жоден інший документ не має стільки доказів, що підтверджують його надійність.

1. Крейг Л. Бломберг, «Історична надійність Нового Заповіту», у Вільяма Лейна Крейга, «Розумна віра» (Wheaton, IL: Crossway, 1994), 226.
2. Джон Макрей, цитований у Лі Стробела, «Справа Христа» (Grand Rapids, MI: Zondervan, 1998), 97.