Від початку й до вічності: Дослідження великої історії Святого ПисьмаЗразок

Силою Святого Духа Ісус зібрав громаду людей під Своєю владою та благословенням, щоб продовжити Його місію царства на землі.

Після воскресіння Ісуса і перед тим, як Він вознісся на небо, Він дав Своїм учням завдання царювання, щоб повідомити народам добру новину про прихід обіцяного Царя (Матв. 28:19-20). Через Нього владу гріха було переможено і відкрито шлях до примирення з Богом. Від Юдеї до краю землі учні Ісуса проводили своє життя, запрошуючи людей увійти до спільноти Царства через віру в Царя.

Прочитайте Дії 2:1-21.

Місія Божого царства завжди включала нації, і в П’ятидесятницю ми бачимо це підтвердження! Для послідовників Ісуса сповнення Святим Духом означало новий сезон служіння, коли Цар знову перебував зі Своїм народом. І не тільки з ними, а в них!

Книги Біблії, що йдуть після Діянь, поділяються на дві групи: Послання Павла та Загальні послання. Обидві надають вірянам мудрість, підбадьорення та теологічну істину, щоб підтримувати їхній зв'язок з Євангелією. У своїх посланнях Павло навчав про царювання Христа і нагадував вірянам про те, що потрібно для доступу до спільноти Царства Христа. Його вчення також допомагає вірянам зрозуміти, як жити громадянам царства, що виконують місію для Царя. Загальні послання також зосереджені на житті в царській громаді, з акцентом на тому, що означає жити у вірності Цареві в останні дні.

Подивімося на уривок, у якому Павло розповідає, що означає бути частиною спільноти Царства.

Прочитайте 1 Коринтян 12:12-31.

Спільнота Царства — це не просто соціальний клуб; ми є глобальним зібранням вірян, які живуть для виконання місії нашого Царя! Ми — храм Божий. Він перебуває в нас Святим Духом і діє через нас у цьому світі. Ми є тілом Христа, кожен з нас обдарований Духом для загального блага. Але однією з головних перешкод для нашої вірності як корпоративної групи вірян є роз’єднаність і духовна незрілість. Павло знав це і використав більшу частину своїх писань, щоб заохотити вірян прагнути духовної плідності. Він знав, що без цього ми не зможемо виконати місію Царя.