Усі почуття: візьміть на себе відповідальність за свої почуття (а не навпаки)Зразок

Коли темрява стукає у двері

Я роками вважав, що депресії, почуття провини та будь-яких емоцій, які здаються негативними, слід уникати якнайбільше. Як людина, яка глибоко відчуває, я часто зазнавав нападів таких почуттів... що залишало мене ще більш пригніченим, винним і далеким від духовності. Але останніми роками я змінив свою думку. Я вчуся тому, що іноді, коли темрява стукає у двері, мені потрібно відкрити їх і впустити її.

Біблія вчить нас, що є час для кожного почуття. Соломон писав:

Є час для всього,

     і пора для всякої справи під небом:

     час народжуватися і час помирати…

     час плакати і час сміятися,

     час ридати і час танцювати…

Екклезіаст 3:1-2, 4

Мене заспокоює істина, яку відкрив Соломон:

Є час для скорботи.

Є час для сліз.

І є час, щоб відпустити.

Протягом нашого життя різні почуття стукатимуть у двері наших сердець. Усі емоції, які ми переживаємо — навіть найважчі — були дані нам Богом, щоб допомогти нам відчути, осмислити та навчитися кожного аспекту життя. Якби ми не відчували провини за гріхи, як би ми змогли рости? Якби ми не могли сумувати за померлими, як би ми могли зцілитися?

Але, можливо, новий спосіб мислення може дати нам більше емоційного контролю: усвідомлення того, що ми самі стоїмо біля дверей і вирішуємо, які почуття впустити та коли. Те, що вони з’явилися, не означає, що вони можуть розпаковувати валізи та залишатися назавжди. Коли почуття стукають, нам варто поставити кілька запитань:

Який сезон я маю проживати зараз? Скорботи чи радості? Печалі чи сміху?

Як довго має тривати цей період?

Ці почуття з’явилися з вагомої причини? Чи настав їхній час, чи вони помилилися адресою?

Відповісти на ці запитання не завжди легко. Темні почуття можуть приходити щодня, щогодини, щохвилини. Іноді це не просто одне почуття, а цілий натовп зі смолоскипами та мечами. У такі моменти дякуйте Богові за зовнішню допомогу: друзів, терапевтів, наставників, консультантів і ліки. Якщо темні почуття стукають надто часто, я закликаю вас покликати підмогу. Викликайте спецназ, якщо потрібно.

Але тим часом не припиняйте працювати над своїми думками та серцем. Не переставайте розвивати ментальні інструменти та збирати біблійну зброю, щоб зміцнити свою здатність чинити опір, щоб зміцнити двері свого серця. Не переставайте вчитися допомагати собі, навіть коли шукаєте допомоги в інших.

Які б почуття сьогодні не стукали у двері наших сердець, ми можемо жити без страху. Як навчали нас Давид і Соломон, є час для всього, сезон для кожного почуття. Не лише для скорботи, не лише для плачу… але й для танців, співу — повноцінного життя, переживання всіх емоцій, як темних, так і світлих.