Знайти Божий задум для мого життяЗразок

Знайти Боже життя для нашої волі — це все одно, що навчитися любити Чипотле. Я ніколи не хотів спробувати Чипотле. Пам’ятаю, коли у нашому місті відкрили перший заклад, і мої сестри постійно намагалися змусити мене піти туди. Причина була не в тому, що мені не подобався смак їжі. Я навіть не знав, який у неї смак. Я просто не хотів пробувати — і мені соромно в цьому зізнаватися — тому що мені не подобалося, як звучить це слово. Так я був снобом з вимови. З якоїсь причини мене дратувало, що ніхто не міг дійти згоди, як правильно вимовляти слово «Чипотле». Деякі люди ставили «л» перед «т». Вони казали: «Чі-Пол-Те!» Інші люди називали це «Чі-пот-ель». Я знаю, що це так безглуздо, але я був переконаний, що в стінах цього ресторану мене не чекає нічого приємного. Якщо вони не можуть домовитися про назву, то як вони могли створити щось смачне? Одного дня, під час зимових канікул, коли я приїхав додому з коледжу, вся моя родина після церкви пішла туди, і я був змушений спробувати. Потік радості увірвався в моє життя.

Яке диво! Яка велич оминала мене! Мої смакові рецептори танцювали й шаленіли! Моє серце було в захваті. Я був Біллом Мюрреєм у фільмі А як же Боб? Я кричав від екстазу. Я плакав у захваті, одночасно дивуючись і шкодуючи, що не скуштував цього божественного нектару з етично вирощеного м’яса та свіжих овочів раніше! Це й досі важко прийняти — усвідомлювати всі ті моменти, які я пропустив через свою зарозумілість і впевненість, що знаю свої власні смакові рецептори. Чипотле, прости мене! Я відкинув тебе, навіть не пізнавши!

З того дня і донині я поклявся собі змінити свої звички в обідах. Буквально днями я сильно з'їхав з дороги, щоб спробувати це диво фаст-фуду. Хіба це не цікаво? Мої мрії та бажання стосовно обіду, хоч це й звучить нерозумно, не знали, чого прагнуть, поки не зустріли те, що є прекрасним і добрим.

Так само і в нашому житті з Богом. Псалмоспівець каже нам у Псалмі 37:4: «Будь в Господі щасливий, і все тобі Він дасть, чого лишень запрагне твоє серце». Дивно, як швидко деякі перекручують це як заклик змусити Бога дати бажане. Це не обіцянка Бога дати вам все, що ви хочете. Однак це Божа обіцянка зробити вас такими, якими ви хочете бути.

Зауважте, коли ви будете захоплюватися Богом, як і будь-чим іншим, це захоплення змінить те, чого більше бажає ваше серце. Перш ніж Бог дасть нам те, чого ми хочемо, Він змінює те, чого ми прагнемо, доки не стане всім, чого ми прагнемо. Він змінює наші смакові рецептори, якщо говорити духовно. Тому, перш ніж вимагати від Нього виконання бажань наших сердець, спершу варто переконатися, що наші серця узгоджуються з Його волею. Нам потрібно віддати Йому свої мрії та бажання. Тоді ми можемо очікувати, що, показавши Йому свої мрії, Він вірно змінить їх. Можливо, ми навіть зрозуміємо, що насправді не знали, чого просили.

Важливо відзначити, що Він не лише змінює деякі наші бажання, Він також дає нам спокій жити з нереалізованими бажаннями. Наше терпіння зростає. Коли ми відчуваємо смак і бачимо Бога, ми краще вміємо чекати. Відчуття Його смаку дає нам нові смакові рецептори й певною мірою робить нас снобами, я припускаю. Це як крафтова кава та кава з кавоварки. Отримавши неймовірні враження від кави, звареної вручну вас уже не хвилює, скільки часу це займе. Ви будете чекати найкращого, замість того, щоб погоджуватися на швидке рішення.