Тесля, якому довірився БогЗразок

Бог серед простоти.

Народження Ісуса не супроводжувалось фанфарами чи блиском. Ніхто не стелив килимів, не запалював світла сцени. Бог прийшов у тиші, серед сіна, у запаху тварин і теплі дихання. Там, де найменше очікували Його побачити.

Різдво показує нам, що Божа слава не потребує величі. Він приходить не туди, де шумно, а туди, де є місце. У цьому простому місці, серед убогості, де серця відкриті, народжується найглибша Божа присутність.

Йосип стояв поруч, сповнений благоговіння й здивування. Можливо, він думав: як Творець неба і землі міг обрати саме це місце – цей хлів, цю ніч, цю родину? Але саме в цьому – таємниця Різдва: Бог приходить у найзвичайніше, щоб освятити все людське.

А пізніше тієї ночі, коли він тримав Немовля на руках, можливо, згадав свою майстерню в Назареті – і дерево, з якого колись робив столи, колиски й двері – речі, що наповнювали дім життям. Тепер він тримав у руках Того, Хто створив саме дерево. І, можливо, тоді він зрозумів: Божа присутність не прив’язана до місця – тепер кожна праця, кожен дім, кожна тиша може стати святим простором.

Тихі запитання в майстерні:

•Чи вмію я бачити Божу присутність у простих речах щодня?

•Як я можу створити у своєму серці місце для Його тиші?

Молитва:

Боже, дякую, що Ти приходиш не у блиску, а в простоті. Навчи мене впізнавати Тебе у щоденному – у роботі, стосунках, у тиші серця. Хай кожен день мого життя буде місцем Твоєї присутності. Амінь.