Молитва підживлює нашу віру

Коли ми бачимо великі потреби та можливості у світі, може виникнути спокуса сховатися від них або думати, що нам потрібно поспішати, щоб їх вирішити. Але ми хочемо відповідати послухом і вірою і робити те, що Ісус сказав нам робити, коли стикаємося з викликом «великого врожаю з невеликою кількістю робітників», і це перш за все молитися. Ми сміливо й наполегливо молимося, щоб Господар жнив виконав те, що Він обіцяв зробити: послав робітників. Щоб підштовхнути нас.

Молитва вивільняє Його силу, присутність і забезпечення в нашому житті.

Дивовижно те, що ми можемо навіть вимовити слова «Отче наш», як ми бачимо в Матвія 6:9. Бог святий і дивовижний у всьому, і водночас Він також є нашим Батьком, Який не лише запрошує нас говорити з Ним, але й наблизитися до Його престолу благодаті (Євреїв 4:16). Бог любить нас вічною любов’ю — настільки, що віддав Свого Сина за нас (Іоана 3:16).

Коли ми молимося Богу в ім’я Ісуса, ми не молимося якійсь безособовій чи безкорисливій космічній силі. Він знає кількість волосин на вашій голові. Він знав вашу долю ще до того, як ви вперше вдихнули. Він вибрав вас і схвалив вас. Ось як сильно Він любить вас, і тому Він щиро слухає, коли ви молитеся!

Коли ми зобов’язуємося молитися про великий урожай Царства, називаючи потреби світу, а також наші власні, Бог підживлює нашу власну віру. Його Дух діє в нас, через нас і до нас, коли ми молимося, нагадуючи собі, що ми більше, ніж слухняні прохачі перед Ним, ми улюблені партнери з Ним.

Молитва:

Отче, дякую, що Ти любиш мене і слухаєш, коли я молюся. Дякую, що відповідаєш з ідеальною потужністю, своєчасністю та добром. Я називаю перед Тобою тих у моїй родині та громаді, які Тебе не знають, і прошу, щоб Ти посилав людей у їхні життя, щоб проповідувати їм Ісуса. І я молюся, щоб Ти посилав мене з мудрістю та сміливістю, куди б Ти мене не кликав, щоб помолитися або розповісти про те, що Ти зробив. Амінь.