Cумніватися у БозіЗразок

День демонтажу

Отже, ви виявили проблему з протіканням, перевірили людину, яка виконуватиме проєкт, і вирішили, що готові розпочати ремонт. Це той момент, коли все стає по-справжньому.

Бригада заходить і повністю зносить кухню, перетворюючи її на справжнє лихо. У цей момент ви починаєте замислюватися, навіщо взагалі починали цей проєкт, і тривожитеся, чи буде це колись знову схоже на кухню.

Коли ми стикаємося з сумнівами у вірі, це може бути так само страшно, як і день демонтажу. Як тільки насіння сумніву проростає в нашому розумі, ми можемо відчути тривогу, страх або навіть злість. Ми можемо засмучуватися, що ставимо під сумнів те, у що завжди вірили. Ми можемо відчувати сором або боятися говорити про це з іншими.

Але ось у чому суть дня демонтажу. Він не руйнує ситуацію назавжди. Ламання необхідне для прориву. Ви не можете просто залишити протікання, дозволивши йому поширювати плісняву. Так само ви не можете залишити свої сумніви невираженими й невирішеними, бо вони лише посиляться й зроблять вас ще більш ізольованими.

Цей процес розбору нашої віри й оцінювання власних сумнівів може здаватися небезпечним, тривожним і заплутаним. Він може бути настільки лячним, що деякі люди використовують цю можливість, щоб зовсім піти.

Але ми служимо Богу, Якого не лякає зламаність.

Посеред безладу Бог — поруч. Він присутній. Він не далекий у нашому сумніві. Він наближається до нас і воліє, щоб ви вилили Йому свої сумніви, а не зовсім відверталися від Нього.

Бог є притулком — безпечним місцем. Ви не йдете в притулок, коли у вашому житті все добре. Ви шукаєте притулку, коли вам відчайдушно потрібен захист. І що прекрасне — Бог залишається вашим притулком навіть тоді, коли здається, що саме від віри ви намагаєтесь втекти.

Отже, коли ми досягаємо точки зламаності, ми не тікаємо. Ми звертаємося до Бога і до надійних людей, щоб допомогли нам пройти через цей безлад.

Ми бачимо цей принцип у подорожі Петра. Є момент, коли Ісус дозволяє йому чудесним чином іти по воді. Але щойно його увага зміщується з Ісуса на навколишній хаос, він починає тонути. Ісус ловить його, допомагає дістатися безпеки й запитує:

…“Маловіре, чого ти засумнівався?” Матвія 14:31 (UMT)

А що, як це запитання — не докір, а запрошення?

А що, як Ісус запитував Петра, щоб той приніс Йому свої найглибші сумніви, щиро бажаючи знати, чому той засумнівався? А що, як Ісус запитав не для того, щоб осоромити, а щоб показати, що Йому не байдуже і що Він достатньо великий, щоб витримати навіть наші сумніви?

Отже, посеред ваших сумнівів Ісус — поруч. Ваші сумніви не дискваліфікують вас. Петро згодом став одним із найвпливовіших лідерів ранньої церкви. Тому, навіть коли все у вашому житті здається розбитим і розкиданим, Бог може використати ваші сумніви, щоб поглибити вашу віру.

Помоліться: Боже, дякую Тобі, що Ти все обертаєш на добро — навіть мої сумніви. Допоможи мені принести всі мої сумніви до Тебе, знаючи, що Ти їх приймаєш і можеш з ними впоратися. Усунь мій сором і натомість наблизь мене до Себе — мого притулку. В Ім’я Ісуса, Амінь.