Cумніватися у БозіЗразок

Переосмислення історії про Хому

Повернімося до нашої вчорашньої аналогії з будинком. Уявіть, що приходить сантехнік, щоб полагодити водопровід, але у вас є кілька запитань. Ви хочете переконатися, що цьому сантехніку можна довіряти, чи не так? Це цілком виправдано. Ви можете попросити список рекомендацій або докази роботи, яку він виконував раніше.

З вірою все працює так само. Ми всі хочемо знати, що Бог заслуговує на довіру. Ми хочемо вірити, що Він є Тим, за Кого Себе видає, і що те, що написано в Біблії, — правда.

Іноді нам соромно ставити ці запитання, нам здається, що ми повинні мати більше віри. Але запитання не означають кінець віри — вони часто є її початком. Ми бачимо доказ цього на прикладі Хоми, одного з 12 учнів Ісуса за часів Його перебування на землі.

Ми небагато знаємо про Хому. Він був рибалкою, і за ним закріпилася погана репутація «Хоми, що сумнівається». Але що, як в історії з Хомою криється глибший сенс?

Хома ставив запитання, над якими, ймовірно, думали більшість інших учнів. Наприклад, в Євангелії від Івана 14 він запитав Ісуса, як вони можуть слідувати за Ним, якщо не знають, куди Він прямує.

Він мав сміливість висловити свої запитання та сумніви, і таким чином він зберіг свої стосунки з Ісусом. В Івана 11 ми бачимо, що він сумнівався в плані Ісуса, але все одно вирішив слідувати за Ним.

Потім в Івана 20 ми читаємо вірші, з яких він відомий найбільше — коли засумнівався, що Ісус воскрес із мертвих.

Перш ніж поспішати з висновками, поміркуйте, як би ви почувалися в цей момент. Уявіть себе на місці Хоми. У нього були певні уявлення про те, що і як має відбуватися, коли прийде Месія, а Ісус кинув виклик усім цим очікуванням.

Потім він став свідком смерті свого рабина. У тій культурі рабин був ближчим, ніж батько. Хома, мабуть, був спустошений. І що відбувається далі? Він чує звістку про те, що Ісус воскрес із мертвих.

Як би ви відреагували на його місці?

Звичайно, у Хоми виникли деякі питання і сумніви. Та й інші учні, якщо чесно, не були прикладом міцності.

В Івана 20:19 читаємо, що інші учні туляться разом за зачиненими дверима, налякані релігійними лідерами. Коли Ісус з'явився, вони повірили Йому, але потім їхня віра згасла. Звідки ми це знаємо? Тому що, як ми дізналися вчора, навіть в останній промові Ісуса до них, деякі з них все ще сумнівалися в Ньому!

Тож Хома не був там зі своїми друзями в той час, і він почув про цю подію з других вуст від одного з інших учнів. Він реагує на це з певним скептицизмом, кажучи, що повірить лише тоді, коли матиме докази.

Погляньте, з якою добротою і співчуттям Ісус відповідає на сумніви Хоми:

Потім [Ісус] каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, – і не будь невіруючий, але віруючий! Івана 20:27

Ісус дає Хомі саме те, що йому потрібно — виявляє до нього доброту і надає докази.

Так, Ісус продовжує хвалити тих, хто вірить без доказів, але Він не сварить Хому за те, що той хоче доказів. Так само Ісус реагує і на наші сумніви.

Як і Хома, ми можемо звертатися до Нього зі своїми питаннями й сумнівами, знаючи, що Він добрий і терплячий до нас навіть у нашому невірстві.

Помоліться: Боже, я знаю, що Ти заслуговуєш на довіру, але іноді мені важко вірити беззаперечно. Покажи мені докази Твоєї доброти та вірності. Сьогодні в мене є питання щодо _________. Дякую Тобі за Твою доброту і терпіння до мене, попри мої сумніви. Допоможи мені повністю довіритися Тобі та покажи мені, як подолати ці сумніви так, щоб поглибити наші стосунки. В ім'я Ісуса, Амінь.