Micяць відповідальностіЗразок

Відповідальність – уміння віддавати  

     Це був останній день запасів їжі у вдови зі Сарепти. Вона жила в передчутті своєї з сином голодної смерті. А тут ще Бог наказав їй прийняти й годувати пророка Іллю. 

    Прийшовши до неї, Ілля не виглядав скромним. Він попросив води, а потім зразу калача. Навіть після того, як вдова сказала, що в неї остання мука та олива, він захотів забрати останнє. І вона, ризикуючи власним життям, зробила за словом пророка. У результаті, їжа не закінчувалася, її вистачало усім на тривалий час. Чудо прийшло через послух і відповідальність.  

    Напевно, для більшості з нас знайома ситуація, коли Бог кличе служити для Нього, тоді як наші ресурси на мінімумі. У такі моменти переживання за благо сім’ї бореться проти відповідальності за служіння Богу. Доводиться вибирати: або дбати про ресурси для сім’ї самому, або довірившись Богу, служити Йому тим, чим маємо. 

    Секрет у тому, що Бог, знаючи, що в нас обмаль ресурсів, хоче примножити їх для нас, через нашу відповідальність у служінні Йому. Він бажає, щоб ми стали учасниками великих чудес від Нього і прославили Його ім’я, замість того, щоб спостерігати закономірності власних старань,  розчаровуючись у собі. 

    Відповідальність неможлива без віддачі. Віддаючи іншим, ми набуваємо в Бога. «Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому» (Пр. 19:17). «Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його» (Екз. 11:1).