Micяць відповідальностіЗразок

Відповідальність – здатність розкаюватись у своїх гріхах

    Біблія розповідає про багато подвигів царя Давида, але й не приховує його падінь. Одного разу він не пішов на війну зі своїм військом, а відпочивав у своєму палаці. «І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива». (2 Сам 11:2). Погляд на чужу жінку породив пожадливість до неї у серці царя. Пожадливість привела до перелюбу, перелюб до вагітності, вагітність змусила Давида видумувати різні комбінації, аби приховати свій гріх, а коли йому це не вдалося, він пішов на вбивство невинного чоловіка. 

     Для того, щоб не вчинити гріха, царю потрібно було би докласти набагато менше зусиль, ніж він докладав потім, щоб його приховати. 

     Можливо, багато людей би й не дізналися про цю ситуацію, але вона не була секретом для Бога, Який через пророка Натана докорив Давидові за вчинене. Він не став сперечатися з Богом. Цар визнав свою провину і був готовий понести справедливе покарання.

    Ми всі помиляємося, згрішаємо, падаємо. У нас, як у Давида, є достатньо кмітливості, щоб приховати свій гріх або знайти самому собі виправдання. Але Бога не обманеш. Оскільки, Він хоче бачити нас подібними до Себе, то докорятиме в різний спосіб, щоб ми проявили відповідальність – визнали свій гріх і розкаялись у ньому. Прихований гріх приносить неспокій і страх виявлення в майбутньому, а щире покаяння зцілює серце і дає свободу дивитися вперед. 

     Ще одна добра новина у тому, що Ісус уже поніс покарання за наші гріхи і, через Нього, Бог простив нас. Тому: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої…» (1 Ів. 1:9).