Боже, а як щодо мене?Зразок

Поки я чекаю 

Поки ви чекаєте, пам'ятайте, що ви - дитя Всевишнього Бога, і що будь-який час - це ваш час. Уявлення про те, що "наш час" настає лише тоді, коли все йде, як ми хочемо, невірне і навіть токсичне. 

Коли Давид пас отару, це був "його час", і коли Йосип перебував у в'язниці за злочин, якого він не скоював, це теж був "його час". 

Поки ми чекаємо, видиме буде кидати виклик нашій вірі в Бога, тому що не завжди будуть фізичні докази того, що Він діятиме так, як ми очікуємо. У такі часи пам'ятайте, що ми живемо вірою, а не видимим. Ми приймаємо рішення, ґрунтуючись на вірі в Бога, а не на обмеженнях нашої нинішньої ситуації. Чекаючи, ми вчимося підпорядковувати Богу свою волю, наше розуміння коли і як усе має відбуватись, і навіть наші цілі. У Його руках - найбезпечніше місце, тому що тільки Він здатний жити сьогодні, завтра і наступного року.  

Очікування показує, кому і чому ми поклоняємося. Воно розкриває глибоко вкорінені страхи і навіть приховані тривожні переконання. Поки ізраїльтяни чекали коли доберуться до обіцяної землі, вони прагнули миттєвого задоволення, тому що саме це вони цінували. Вони хотіли повернутися назад у рабство замість того, щоб потерпіти і подолати шлях, тому що в глибині душі вони поклонялися іншим богам. 

Очікування ніколи не буває марним. Бог не утримував Своєї обіцянки від ізраїльтян - Він готував їх. Коли ви не задоволені своїм становищем або обставинами, куди ви звертаєтеся? Відповідь на це запитання багато що відкриває про ваше серце. 

Поки ми чекаємо, Бог готує нас до того, що очікує нас попереду. Кожен день Бог говорить, але якщо ми зосереджуємося на майбутньому і нехтуємо Тим, Хто веде нас, ми не почуємо Його. Тому час буде спливати, але ми будемо перебувати в такому ж розпачі та нерозумінні, як і в перший день, тому що не були скеровані Тим, Кому, як ми заявляємо, служимо.