Боже, а як щодо мене?Зразок

Відчуття знехтуваності

Біль, який походить від відчуття, що Бог вас забув, дуже важко винести. Ви можете перейти від спроб зберегти ті крихти, що у вас залишилися від віри, до повної відмови від неї, тому що спроба "зберегти віру" стає нагадуванням про все, чого у вас немає. 

Але навіть якщо ми відчуваємо себе забутими Богом, хіба Він здатний забути нас?

В книзі Ісаї 49:15 сказано: "Хіба забути жінка може дитинча своє, чи може не жаліть дитя, що народила? Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду".

Тож Бог не може забути вас. Це Йому не притаманне, сама Його сутність не дозволить Йому зробити це. Ви можете довіряти Його Cлову більше, ніж своїм почуттям, тому що Він Бог, Чиє Cлово та ім'я - величні. І хоча іноді ми і відчуваємо себе покинутими Богом, насправді це не так. Однак, це почуття не слід ігнорувати. Це почуття залишеності дає нам можливість відчути Його присутність і владу над нашим життям так, як ми ніколи не відчували раніше.

Коли ми стали батьками, ми зрозуміли, що, хоча ми любимо свою дочку більше, ніж самих себе, будуть часи, коли вона буде почуватися нелюбою через її обмежений погляд на життя і своє сприйняття. Але все це не скасовує того незаперечного факту, що ми любимо її безмежно. Так само наш Небесний Батько має для нас плани, але ці плани не завжди дадуть нам змогу "відчувати", що Бог любить нас.  

Звідси виникає питання: Чому ми оцінюємо якість Божого батьківства на основі Його дій відносно нас або інших людей, які ми бачимо фізично? Подумайте про це хвилинку. 

Ми, здається, забуваємо, що Бог не обмежений цим фізичним світом, Він не обмежений тілом. Навіть у часу є тільки один господар, і ім'я Його - Ягве, наш Небесний Батько. 

Пам'ятайте, що навіть якщо вас не взяли на роботу, не дали вам провідну роль або підвищення по службі, не захотіли стати з вами однією сім'єю, Бог вибирає вас. Ми не можемо в цьому звинувачувати Бога, бо Він перший полюбив нас і обрав нас. 

І Єссей не вибрав свого власного сина, Давида, коли пророк Самуїл прийшов до нього додому, щоб помазати одного з його синів на царя. Єссей навіть не подумав про Давида! Здається, ніби Бог дав можливість Єссею показати, кого б зі своїх дітей він призначив царем. Потім Бог втрутився і показав, що той, про кого забули, був тим, кого Він обрав.